Сучасна наукова література містить гіпотези про позитивний вплив бактерії Helicobacter pylori на імунітет, проте доведений факт залишається незмінним: ця мікроорганізм є причиною гастриту, виразкової хвороби та належить до канцерогенів першого класу. Щоб уникнути серйозних наслідків для здоров'я, важливо знати, як правильно діагностувати інфекцію та обрати ефективну тактику лікування.

Ерадикаційна терапія показана всім інфікованим особам, у яких наявність H. pylori підтверджена валідними методами. Проте існують важливі винятки та протипоказання, серед яких індивідуальна гіперчутливість до антибіотиків чи препаратів вісмуту, вагітність, період лактації та тяжкі супутні патології, такі як печінкова недостатність або хронічна хвороба нирок.

Фото до матеріалу: Хелікобактер пілорі: як виявити бактерію та які схеми лікування ефективні в Україні

Згідно з Клінічними рекомендаціями Української гастроентерологічної асоціації від 2024 року, в Україні вже спостерігається резистентність бактерій до стандартних препаратів. Тому лікарі обов'язково враховують цей фактор при підборі схеми лікування. Ідеальним варіантом є проведення тестування на антибіотикорезистентність за допомогою молекулярно-генетичних методів ще до початку терапії, хоча на жаль, ця послуга поки що не передбачена програмою медичних гарантій.

«Золотим стандартом» сьогодні вважається так звана квадротерапія, яка триває 14 днів і включає інгібітор протонної помпи, препарат вісмуту, амоксицилін та тетрациклін. У разі невдачі першої лінії лікування або виявлення резистентності, фахівці рекомендують застосовувати інші комбінації, наприклад, з рифабутином або вонопразаном, які також мають високу ефективність.

Для перевірки успішності ерадикації пацієнтам потрібно пройти повторне обстеження через 4–8 тижнів після завершення курсу лікування. Найкращими методами для цього є дихальний тест із використанням ізотопів або аналіз випорожнень на виявлення ДНК бактерії. Це дозволяє точно визначити, чи повністю було знищено збудника, чи потрібна корекція схеми.

Направляти на діагностику необхідно людей, які скаржаться на печію, відрижку кислим, епігастральний біль, нудоту, здуття живота або схуднення без причини. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам з анемією нез'ясованого походження, сімейним анамнезом раку шлунка або хронічною кропив'янкою, оскільки інфекція може бути причиною цих станів.

Крім антибіотиків, у схемах лікування обов'язково використовують пробіотики, які приймають з паузою у дві години після основного препарату. Вони суттєво зменшують побічні ефекти, такі як діарея та нудота, покращують переносимість лікування та підвищують загальну ефективність ерадикації. Рецидиви інфекції трапляються рідко, приблизно у 5–15% пацієнтів на рік, і зазвичай пов'язані з неповним лікуванням або резистентністю, тому контроль результатів є критично важливим.