Театральний режисер Давид Петросян зізнався, що не уявляє свого життя без книг. 32-річний постановник театрів у Києві та Львові щомісяця читає до шести сучасних романів, але зараз його увагу захопили класичні твори світової літератури. Він планує до кінця сезону дочитати вісім великих книг, серед яких Данте, Гете та Марсель Пруст.

Особливу увагу режисер приділяє Генрику Сенкевичу та його роману «Камо грядеши». Петросян зазначає, що хоч раніше читав цей твір російською, тепер він перечитує його українською мовою. Письменник, який отримав Нобелівську премію, описує події часів імператора Нерона, і режисер має намір інсценізувати цей блискучий історичний роман.

Не менш важливим для творчості Давида Петросяна є «Улісс» Джеймса Джойса. Режисер мріє поставити виставу за цим масштабним твором, який вважається найвизначнішим романом минулого століття. Робота над таким проектом вимагатиме року на підготовку тексту, але мрія здійснити інсценізацію залишається живою.

Серед сучасної літератури режисер рекомендує роман Одьона фон Горвата «Молодь без Бога». Ця історія про німецьких підлітків та їхніх батьків у часи наближення війни є актуальною пересторогою. Книга, яка вийшла українською мовою завдяки перекладу Люби-Параскевії Стринадюк, розповідає про спотворення понять справедливості під впливом пропаганди.

Ще одним актуальним твором є «Грубий зошит. Доказ. Третя брехня» Аґоти Крістоф. Історія про двох братів-близнюків, розділених війною, змушує задуматися над сучасними подіями. Роман, який переклала Ірина Серебрякова, демонструє, як ідеологічні розбіжності можуть перетворити найближчих людей на найстрашніших ворогів.

Давид Петросян також згадує Германа Гессе та його твір «Сіддхартха». У часи агресивного та депресивного світу цей роман про молодого брахмана та його друга слугує медитацією. Окрім класики, режисер захоплюється книгою С'юзан Нейпір про творчість Хаяо Міядзакі, яка досліджує життя японського аніматора та сенси його творів.

Окремо режисер висловлює повагу до українського театрального критика Олега Вергеліса, книги якого є живою історією нашої сцени. Петросян радить ознайомитися з працями критика, де розкриваються імена видатних акторів та режисерів, що сформували обличчя українського театру.