Лісова пожежа в Чорнобильській зоні: еколог про небезпеку диму та стан радіаційного фону

У Чорнобильській зоні відчуження триває боротьба з масштабною лісовою пожежею, яка охопила вже понад 1100 гектарів. Суха погода та сильні пориви вітру сприяють швидкому поширенню вогню, ускладнюючи роботу рятувальників. Окрім пожежної небезпеки, екологи застерігають про ризики вторинного розповсюдження радіонуклідів разом із димом.

Ірина Черниш, громадська екологічна інспекторка та радниця міністра, пояснює, що такі пожежі є подвійною загрозою. Вогонь діє не лише як звичайне стихійне лихо, а й як механізм, що піднімає в повітря радіоактивні частинки, накопичені в ґрунтах та рослинності за десятиліття після аварії на ЧАЕС.

Особливу небезпеку становить те, що в зоні відчуження накопичилося багато сухої та мертвої деревини, яка може довго тліти, генеруючи величезні обсяги диму. Разом із ним у повітря потрапляють не лише радіонукліди, а й токсичні речовини: діоксини, важкі метали та поліциклічні ароматичні вуглеводні, що шкідливо впливають на дихальну систему людей.

Найбільший ризик для населення пов'язаний саме з інгаляційним шляхом отримання опромінення. Експертка наголошує, що радіоактивні аерозолі можуть переноситися вітром за межі Зони і осідати на сільгоспугіддях та водоймах, тому моніторинг ситуації в реальному часі є критично важливим для захисту здоров'я.

Станом на 8 травня, згідно з даними МВС та Національної гідрометеорологічної служби, радіаційний фон на території України, зокрема на півночі Київської області, залишається стабільним і в межах норми. Дані від громадських моніторингових систем також підтверджують, що рівень випромінювання у Чорнобилі не змінився критично.

Попри стабільні показники, екологи закликають не знижувати пильність. Через змінний вітер напрямок поширення диму може змінюватися, а окремі осередки займання — активізуватися. Постійний контроль дозволяє оперативно реагувати на будь-які зміни та оцінювати потенційні ризики для населених пунктів.