Після виходу збірної України з хокею в елітний чемпіонат світу, якому передувало 19-річне перебування у нижчих дивізіонах, емоції в команді та серед уболівальників досі не вщухли. Один із лідерів "синьо-жовтих" Віталій Лялька в ексклюзивному інтерв'ю "Чемпіону" розповів про внутрішнє полегшення після турніру, вирішальний матч проти Японії, силу підтримки з України та шлях команди, який зробив цей успіх ще ціннішим. – Ми всі бачили ваші емоції та емоції команди.

Що зараз на душі, ейфорія? – Зараз більше не ейфорія, а якесь внутрішнє полегшення і гордість за команду. Ми дуже довго до цього йшли через багато труднощів, і в якийсь момент просто зрозуміли, що реально це зробили.

Емоції були щирі, бо для багатьох це мрія всього життя. – Особливим моментом був коридор для збірної Литви. Що тоді відбувалося і чи спілкувалися із хокеїстами Литви?

– Це був момент поваги. Литва теж провела сильний турнір, і ми розуміємо, скільки праці стоїть за такими матчами. Після гри були нормальні людські слова.

Вони привітали нас. Ми подякували їм за боротьбу. Такі моменти показують справжню сторону спорту. – Матч проти Японії був вирішальним для нас, і наша команда виклалася на всі 100%.

Як готувалися в моральному плані до гри й чи були особливі переживання перед цим поєдинком? – Перед Японією всі розуміли ціну матчу, тому морально було непросто. Але ми намагалися не накручувати себе, а концентруватися на своїй грі, дисципліні й командній роботі.

Переживання були – без цього ніяк, але це була максимальна концентрація. ФХУ – Буквально всюди в соцмережах, у коментарях було дуже багато підтримки впродовж всього чемпіонату. Чи відчували цю підтримку від наших людей?

Що вона означала для вас? – Так, підтримка дуже відчувалася. Ми читали коментарі, бачили повідомлення, реакцію людей.

У такий час для нас це дуже багато означає. Коли виходиш на лід і розумієш, що за тебе переживає вся країна, це реально додає сил. – Загалом, шлях нашої команди на цьому чемпіонаті світу був непростий, проте дуже яскравий.

Як ви оціните цей шлях? – Шлях був важкий, але дуже цінний. Було багато непростих моментів, але саме через них команда стала сильнішою.

Думаю, цей чемпіонат показав характер нашої збірної. Ми були одним цілим і билися один за одного в кожному матчі. – Ми вперше за 20 років зіграємо в елітному дивізіоні.

Чого чекаєте від цих змагань? Можливо, є команди, проти яких хотіли б зіграти? – Це буде зовсім інший рівень хокею і великий виклик для нас. Хочеться вийти туди без страху й показати, що Україна заслужила бути серед найкращих.

А зіграти хотілося б проти тих збірних, які раніше дивився тільки по телевізору. – У 2007 році, коли наша команда востаннє грала в елітному дивізіоні, ви були ще дитиною. Чи слідкували тоді за командою?

Якщо так, хто тоді був вашим кумиром? – Так, я ще був дитиною, але пам'ятаю ті емоції і як дивився матчі збірної. Для мене тоді всі хлопці зі збірної були прикладом. У той час просто мріяв колись теж одягнути форму збірної України.