У дитячій кімнаті на поличці стоїть невелика мушля, яку мама шепотіла доньці перед відправленням у садок чи школу. Це не просто прикраса, а збереження голосу, що казав: «Ти така красуня, ти з усім можеш впоратись». Коли підліток заходить у складну ситуацію, мушля стає тим, до чого дитина прикладає вушко, щоб заспокоїтися і зрозуміти, що її люблять.