Україна
Михайло Драй-Хмара про шовінізм Горького та українську мову
Микола Томенко у новому матеріалі аналізує історичні паралелі між діяльністю російського шовініста Максима Горького та сучасними викликами для української державності. Автор наголошує, що памʼять про минуле є запорукою здатності будувати майбутнє без залежності від зовнішніх сил.
Микола Томенко у новому матеріалі звертає увагу на історичні паралелі між діяльністю російського шовініста Максима Горького та сучасними викликами для української державності. Автор наголошує, що памʼять про минуле є запорукою свідомості та здатності будувати майбутнє без залежності від зовнішніх сил.
У центрі уваги знаходиться історія відмови Максима Горького перекладати свою повість «Мать» українською мовою. Редактор видавництва «Книгоспілка» Олекса Слісаренко запропонував класику соціалістичного реалізму опублікувати українською, проте Горький категорично відмовив, назвавши це «угнетенням великороссів».
Неокласик Михайло Драй-Хмара, який народився в Малих Канівцях, різко заперечує тези російського письменника. Він стверджує, що Горький намагається виправдати свою позицію через вигадані чутки про тиск на російську меншину, тоді як справжньою причиною є бажання зберегти культурну гегемонію.
Драй-Хмара зазначає, що Горький називав українську мову «наречієм», прагнучи перетворити її на «язик» у рамках концепції «всемирного язика». Така думка, за словами поета, свідчить про глибоку ненависть до української культури, яку створив 40-мільйонний народ протягом тисячоліть.
Історичний контекст розкриває ще одну сторінку: під час процесу над вбивцею Симона Петлюри Горький очікувано захищав терориста, демонструючи свою українофобську сутність. Цю позицію раніше вже викривали Володимир Винниченко та Микола Хвильовий, описуючи її як люту націоналістичну ворожнечу.
Натомість українська влада довгі роки залишала імʼя шовініста Горького в назвах центральних площ та вулиць, навіть після того, як він намагався виправдовуватися на зустрічах з українськими письменниками у Харкові. Автор наголошує, що така політика лише заважала людям допомагати один одному.
У завершенні статті Микола Томенко закликає не забувати історію та шанувати власну культуру. Він нагадує, що кров, пролита під час війни, має розбудити свідомість українців, щоб вони спиралися на власні сили, а не на чужі обіцянки.
Читайте також
- Тризуб як символ волі: поезія Богдана Чулого про історичне значення герба України
- Микола Зеров: поет-неокласик, розстріляний за вірші й латинь
- Григорій Косинка: 125 років від дня народження бунтівного письменника
- Національний музей літератури України: від Колегії Галагана до сучасної експозиції
- Десять років після Майдану: чи відстояли цінності Небесної Сотні?
Новини цього розділу
Сандра Буллок закликала не боятися штучного інтелекту, але отримала жорстку критику
Раян Сікрест розкрив свої суворі критерії вибору ідеальної партнерки
Керрі Андервуд викликала обговорення в Україні яскравим макіяжем
Дженніфер Лопес повертається до романтичних комедій у новому фільмі Netflix
Різ Візерспун у центрі скандалу: поради щодо штучного інтелекту викликали обурення
Мультикультурна сцена: три українські зірки з іноземним корінням, які змінили наші серіали та сцени
У Рівному відкрили виставку пам'яті захисників Маріуполя: 250 історій болю та мужності
Потап та Настя Каменських офіційно оголосили про розлучення після 20 років шлюбу
Аутизм у соцмережах: чому романтизація та псевдолікування шкодять дитині
Рівнян запрошують на яскравий концерт духового оркестру
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.