Національний музей літератури України розташований у серці столиці, у будівлі, що є пам'яткою архітектури кінця XIX століття. Цей унікальний заклад, який сьогодні приваблює тисячі відвідувачів, колись був навчальним закладом для хлопців, заснованим видатним громадським діячем Григорієм Галаганом. Історія будівлі на вулиці Богдана Хмельницького, 11, сягає 1871 року, коли її спорудив архітектор Олександр Шілле у стилі пізнього класицизму.

Григорій Галаган заснував Колегію у пам'ять про свого померлого сина Павла, продавши частину власних земельних володінь для фінансування закладу. Учні з усіх українських земель, включаючи території Австро-Угорщини, отримували тут найкращу освіту, а їхні родини часто оплачували навчання, якщо не мали коштів. Цей заклад став справжнім розсадником української інтелігенції, випустивши багатьох майбутніх академіків та лідерів національного руху.

У будівлі Колегії Галагана відбувалися важливі історичні події: тут Іван Франко взяв шлюб, а пізніше Центральна Рада розмістила у ній військове товариство на чолі з Симоном Петлюрою. Під час УНР приміщення використовувалося як Міністерство військових справ, а згодом тут діяла школа імені Івана Франка. Лише 2 липня 1986 року у центральній частині колишньої Колегії офіційно відкрився сучасний Музей літератури.

Експозиція музею, яка охоплює понад п'ять тисяч експонатів, розповідає про історію української літератури від Київської Русі до наших днів. У 11 залах відвідувачі можуть побачити унікальні стародруки, зокрема першу друковану книгу «Апостол» Івана Федорова, а також особисті речі та рукописи таких видатних постатей, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Василь Стус та інші.

Серед експонатів представлені рідкісні світлини, музичні інструменти, реконструкції друкарських верстатів та діорами українського села. Музей активно працює з відвідувачами, організовуючи тематичні виставки, літературні зустрічі, фестивалі та лекції, що робить його не просто сховищем історії, а живим центром культурного життя України.