Український журналіст Микола Княжицький наголосив, що наявність мафії чи корупції в бізнес-процесах не завжди гарантує їх провал, але часто заважає розвитку ефективної конкуренції. На прикладі українського ринку він показав, як бізнес з бронежилетами зазнав краху, тоді як виробництво дронів, попри ті самі корупційні ризики, принесли реальну користь армії.

Автор вказує на головну проблему: через монополію на закупівлі, яку створили корумповані структури, на ринок не були допущені інші виробники, які могли б створювати кращі та дешевші дрони. Це призвело до того, що навіть коли кінокомпанія почала виготовляти ефективні дрони, система не змогла використати потенціал повною мірою через відсутність чесної конкуренції.

Для ілюстрації цього явища Княжицький звертається до історії Голлівуду та фільму Мартіна Скорсезе «Вовк з Волл-стріт». Іронія долі полягає в тому, що стрічка про фінансові махінації була знята за кошти, вкрадені з державного фонду Малайзії 1MDB. Архітекторами цієї схеми стали Різа Азіз та Джо Лоу, які перекочували сотні мільйонів державних доларів на рахунки голлівудської студії Red Granite Pictures.

Наслідки цієї афери виявилися руйнівними для всіх учасників. Студія була змушена виплатити 60 мільйонів доларів штрафу, а актор Леонардо Ді Капріо віддав федеральній владі подарунки, серед яких була картина Пікассо та статуетка «Оскар». Сам Джордан Белфорт, реальний прототип головного героя, подав позов на 300 мільйонів доларів, стверджуючи, що його репутацію було зіпсовано через кримінальне походження коштів продюсерів.

Після скандалів з бронежилетами та дронів держава, на думку автора, не провела глибоких розслідувань, а навпаки — розширила повноваження агентств Міністерства оборони. Нові рішення Кабінету Міністрів дозволяють цим структурам, у тому числі і тим, хто підписував контракти на китайські бронежилети, монопольно вирішувати, що закуповувати для ЗСУ та інших відомств.

Княжицький підсумовує, що корисні результати, створені за участі корумпованих елементів, потрібно зберегти, але саму мафію необхідно знищити. Він закликає до прозорості та розуміння того, що закупівлі за донорські кошти західних союзників не повинні контролюватися тими ж самими людьми, які раніше допускали помилки в оборонних контрактах.