Підтвердили загибель шістьох військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти — Віталія Гладкого з Дубровицької громади, Миколи Мулявки з Вирівської громади, Миколи Байцима з Рафалівки, Василя Кісельова з Дубенської громади, Дмитра Булана з Вараської громади та Руслана Ліскевича з Костополя. Про це повідомили у громадах.

Дубровицька громада у скорботі з приводу підтвердження загибелі Захисника України — солдата Гладкого Віталія Володимировича, 05.11.1974 року народження, з Дубровиці. Віталій Володимирович проходив службу стрільцем-помічником гранатометника штурмового відділення штурмової роти. 31 грудня 2024 року воїн загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гуєво курської області рф.

До Вирівської громади надійшла скорботна звістка про загибель молодшого сержанта Мулявки Миколи Пилиповича, 28 лютого 1975 року народження, жителя села Вири. Микола Пилипович був мобілізований 20 березня 2022 року Сарненським РТЦК та СП. Проходив службу на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А4123.

22 червня 2024 року він загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Нововодяне Сватівського району Луганської області. За результатами ДНК-експертизи підтверджено трагічну смерть військовослужбовця Байцима Миколи Петровича, 12.01.1976 року народження, жителя Рафалівки. Військовий був призваний по мобілізації, служив механіком-водієм механізованого батальйону та вважався зниклим безвісти з червня 2025 року на території Сумської області.

У четвер, 14 травня, об 11.00 годині на майдані Незалежності у Дубні відбудеться прощання із старшим сержантом Василем Кісельовим. Його життя обірвалося 22 січня 2025 року на Курщині. Відтоді військовослужбовець вважався зниклим безвісти та, на жаль, підтвердилося найгірше. Кісельов Василь Юрійович народився 6 жовтня 1970 року, навчався в Дубенській ЗОШ №1.

Після закінчення школи вступив до місцевого професійно-технічного училища на газоелектрозварювальника. Пройшов строкову службу в Німеччині, був зв'язківцем. Згодом працював за фахом на різних підприємствах м. Дубно. З початком повномасштабної війни у 2022 році чоловік добровольцем долучився до лав Збройних Сил України.

Спочатку служив у 47-ій окремій інженерній бригаді (ОМОСТБ «Бойові бобри»), а пізніше — у 21-ій окремій механізованій бригаді. Став командиром відділення розвідувального підрозділу, був нагороджений низкою почесних військових відзнак. Після прощальної церемонії на майдані Незалежності, чин похорону буде звершено у Свято-Іллінському соборі м. Дубно.

Поховають Героя на кладовищі у с. Кривуха. ДНК-експертиза підтвердила загибель Дмитра Вікторовича Булана з Вараської громади, який із 11 серпня 2024 року вважався безвісти зниклим. 35-річний солдат отримав поранення, несумісні з життям в районі міста Торецьк Бахмутського району Донецької області. Дмитро народився у Вараші.

Під час навчання у ліцеї №5 проявив себе активним, наполегливим і цілеспрямованим учнем, неодноразово представляв громаду на спортивних змаганнях. Згодом здобув вищу освіту у Київському університеті фізичної культури і спорту за спеціальністю «реабілітолог». Був майстром спорту з важкої атлетики, працював тренером у Києві.

У грудні 2023 року Дмитро став на захист України. Служив стрільцем-санітаром 2 механізованого відділення механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону 150 окремої механізованої бригади. У середу, 13 травня, Костопільська громада прощатиметься зі своїм захисником Русланом Ліскевичем, який протягом року вважався зниклим безвісти.

Руслан Ліскевич народився 26 червня 1985 року в Костополі. Навчався у школі №5, здобув спеціальність столяра у Костопільському будівельно-технологічному коледжі. Уся його професійна діяльність була пов’язана з автотранспортом — працював далекобійником, знався на автомобілях, умів їх ремонтувати.

Одружився, разом з дружиною ростили двох синів. На службу Руслана Ліскевича призвали у серпні 2024 року. Проходив навчання на військових полігонах на Рівненщині та на Львівщині, був зарахований до складу військової частини Національної гвардії.

Навчався також у Німеччині. На службі здебільшого займався ремонтом машин. У травні 2025-го, коли його підрозділ перебував на Покровському напрямку фронту, Руслан отримав від командира бойове завдання.

Повідомив дружині, що деякий час зв’язку з ним не буде і що зателефонує, коли повернеться. З завдання солдат Руслан Ліскевич не повернувся. Сім’я отримала повідомлення, що він зник безвісти.

«Ми чекали і до останнього сподівалися, що Руслан знайдеться, що повернеться. Я й досі не можу в це повірити… Але зателефонувала слідча зі Львова й повідомила, що результат трьох експертиз ДНК підтвердив загибель мого чоловіка», — розповіла дружина військовослужбовця Ніна Ліскевич.

Поховають Руслана Ліскевича на кладовищі «Нове» в Костополі. Телеканал «ITV media group» висловлює щирі співчуття родинам та розділяє з вами біль утрати. Герої не вмирають!