Національний банк України в квітневому Інфляційному звіті застеріг про реальну загрозу формування депресивних кластерів, які виникають через глибоку нерівномірність розвитку регіонів. Економічна активність із затягуванням війни дедалі більше концентрується у відносно безпечних областях, тоді як прифронтові зони ризикують увійти у фазу відбудови з найгіршими стартовими позиціями.

Війна формує структурну асиметрію, яка звужує потенціал майбутнього зростання. Активність у постраждалих регіонах є переважно інерційною та підтримується оборонними потребами та екстреним ремонтом. Проте ці території мають критичний обсяг руйнувань та виснажену економічну базу, що створює умови для хронічного відпливу населення та низького локального попиту.

Нацбанк поділив області на чотири групи за ступенем руйнувань та безпековими ризиками. Найбільших масштабів ураження зазнали прифронтові регіони, зокрема Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Запорізька області. Прикордонні Сумська та Чернігівська області потерпають від постійних обстрілів, а Миколаївська, Одеська та Київська залишаються в зоні високої досяжності ворожих атак.

Найкраща економічна ситуація спостерігається у тилових регіонах, особливо на заході України. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Закарпатська, Чернівецька та Хмельницька області стали основними хабами для релокованого бізнесу, капіталу та робочої сили. Динаміка ділових настроїв дзеркально відображає карту руйнувань, де географічна близькість до зони бойових дій визначає відновлення більше, ніж класичні економічні чинники.

У 2025 році вплив дефіциту електроенергії на прифронтові регіони суттєво посилився через цілеспрямовані масовані атаки на енергетику. Це зумовлює критичну залежність місцевої економіки від енергопостачання, особливо в регіонах з високою концентрацією важкої промисловості, що матиме тривалий негативний ефект на їхню конкурентоспроможність.

Сільське господарство також зазнало глибинних структурних шоків. Протягом 2022-2025 років збір зернових у прифронтових регіонах скоротився на 64%, а олійних – на 49%. Натомість у тилу врожай зернових знизився лише на 1%, а олійних навіть зріс на 37%. Руйнування Каховської ГЕС знищило систему зрошення, що призвело до локальної аграрної кризи та мікрокліматичних змін.

Регіональна асиметрія чітко простежується й у інвестиційній діяльності. Якщо будівництво нежитлової нерухомості корелює з рівнем безпеки, то сектор послуг у прикордонних областях демонструє темпи зростання, що випереджають інші групи. Це пояснюється масовою релокацією бізнесу на Захід та значною концентрацією підрозділів сил оборони, які формують стійкий локальний попит.