Німеччина змінює правила виплат для українських біженців: хто втратить гроші

Німеччина ввела жорсткіші правила надання соціальної допомоги, які можуть позбавити частину українських біженців фінансової підтримки. З 23 квітня вступили в силу нові норми, згідно з якими відмова від запропонованої роботи без поважної причини загрожує повним припиненням виплат на один місяць. Ці зміни стосуються не лише іноземців, а й громадян самої Німеччини.

Нововведення базуються на системі підтримки Bürgergeld, де людині пропонують посаду, що відповідає її навичкам та стану здоров'я. Якщо особа відхиляє таку пропозицію без обґрунтованих причин, Jobcenter має повне право скасувати 100% допомоги. У випадках, коли відмова не є повною, влада застосовуватиме модель поступового скорочення виплат.

Для одиноких дорослих розмір основної соціальної допомоги у ФРН становить близько 563 євро на місяць. Ця сума є критично важливою для багатьох біженців, які ще не встигли повністю інтегруватися на ринку праці. Зміни в законодавстві створюють додатковий тиск на тих, хто шукає роботу, але не може знайти вакансію, що повністю відповідає їхній кваліфікації.

Попри суворіші правила, українські біженці демонструють високі темпи працевлаштування. За три з половиною роки рівень зайнятості серед цієї групи сягнув 50%, що вдвічі швидше, ніж у біженців 2015 року. Однак середній дохід працюючого українця залишається значно нижчим за середній по країні — близько 1 455 євро, що майже вдвічі менше за заробітки місцевих мешканців.

Багато висококваліфікованих фахівців, зокрема лікарів та інженерів, через мовний бар'єр змушені працювати на низькооплачуваних посадах на заводах чи складах. Навіть після очікуваного підвищення мінімальної зарплати до 13,90 євро за годину у 2026 році, більшість українців залишатимуться у низькооплачуваному секторі економіки.

Загалом кількість нових заяв на притулок у Німеччині суттєво зменшилася. За перші три місяці 2026 року цей показник впав на 23% порівняно з минулим роком. Вперше з 2015 року країна втратила лідерство в Європі за кількістю звернень, посівши лише четверте місце, що пов'язують зі скороченням потоків з України та Сирії.