Україна
Новели Цивільного кодексу: що загрожує українцям і як це вплине на ваше життя
Верховна Рада ухвалила в першому читанні масштабні зміни до Цивільного кодексу. Юристи критикують принцип «доброзвичайності», новели про розлучення, аліменти, спадкування криптоактивів і майнові ризики.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні масштабні зміни до Цивільного кодексу, які викликали гостру дискусію серед юристів та громадськості. Нові норми впроваджують такий принциповий термін як «доброзвичайність», що залишає суддям значний простір для власного розсуду при оцінці моральності дій громадян. Ця нечіткість може призвести до передбачуваності судових рішень та порушення прав людини, застережують правники.
Особливу увагу викликають новели у сімейному блоку, зокрема механізм судового примирення подружжя, який критикують як втручання держави в приватне життя. Якщо суддя вважатиме розлучення аморальним, він може ініціювати примирення, що суперечить європейським стандартам захисту сім'ї. Також законопроєкт передбачає можливість нотаріального розлучення без участі суду, що має на меті розвантажити судову систему, але потребує чітких гарантій захисту інтересів дітей.
У майновій сфері проєкт запроваджує інститут посідання, який надає правовий захист фактичному контролю над майном навіть без наявності документів про власність. Це створює ризики для законних власників, особливо в умовах війни, коли майно може бути недоступним через окупацію чи евакуацію. Крім того, норма про набуття права власності через десять років володіння може стати інструментом для незаконного захоплення земель та нерухомості.
Юристи також застерігають щодо новел про спадкування цифрових активів та заповіт на біоматеріали, які потребують додаткового регулювання для реалізації на практиці. Відсутність чітких критеріїв оцінки криптовалют та правового статусу дітей, народжених після смерті батька, може залишити громадян у правовому вакуумі. Паралельно законопроєкт обмежує доступ до публічної інформації через норми про «право на забуття» та «цифрову приватність».
Експерти наполягають на необхідності повернення конституційного стандарту «суспільної необхідності» замість розмитого «публічного інтересу» при відчуженні майна. Без чітких критеріїв поняття «доброзвичайність» та «негідна поведінка» ризикують перетворитися на інструмент тиску в майнових та сімейних спорах. Законодавцям до другого читання варто врахувати ці зауваження, щоб уникнути системних порушень прав громадян.
Читайте також
- Суд скасував вирок через порушення під час обшуку особи
- За які витівки дітей нестимуть відповідальність батьки: штрафи та кримінал
- Військовослужбовці ТЦК мають право на самозахист вогнем при загрозі життю
- У Верховній Раді хочуть подовжити строки відповідальності за шкільний булінг
- Нові правила ввезення авто: українців зобов'язали проходити експертизу
Новини цього розділу
Росія порушила обіцянки: Зеленський про 140 обстрілів та 850 ударів дронів за ніч
Герой України Богдан Заяць: від журналіста до офіцера, який загинув на Донеччині
Свято 8 травня: прикмети, традиції та заборони
208 зіткнень за добу: Покровський і Гуляйпільський напрямки залишаються найгарячішими
Україна вшановує День пам'яті та перемоги над нацизмом: чому 8 травня стало новою національною датою
Урок Другої світової: чому поступки агресору не приносять миру
День пам'яті та перемоги 8 травня 2026: заборони, церковне свято та народні прикмети
Зеленський прокоментував масовані обстріли РФ під час «перемир'я»
Ракетний удар по Ростову-на-Дону: масштабна пожежа на промислових об'єктах
Ціна перемоги: історик Роман Кабачій про роль України у Другій світовій війні
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.