Українська правда оприлюднила третю частину записів, відомих як «плівки Міндіча», у яких фігуранти справи «Мідас» згадують колишнього заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрія Синюка. Журналісти стверджують, що прокурор міг стати джерелом інформації для зловмисників, які планували втечу підозрюваних.

У розмовах від вересня 2025 року Ігор Миронюк та Дмитро Басов обговорювали Синюка як можливе джерело, здатне «підсвічувати» ситуацію. За їхніми словами, такий контакт варто було зберігати для використання лише у надзвичайних випадках. Це свідчить про те, що фігуранти розглядали його як потенційного союзника в обході слідства.

Згідно з даними розслідування, 16 жовтня 2025 року Синюк, не входячи до групи прокурорів у провадженні, нібито зайшов до внутрішньої бази антикорупційних органів. Там він перевіряв прізвища низки людей, серед яких були Цукерман, Галущенко, Гринчук, Хармут, Миронюк та Басов. Ці дії відбулися приблизно за місяць до публічного оголошення операції «Мідас».

Події розвивалися дуже швидко: вже 26 жовтня помічник Цукермана організував термінову поїздку керівника через Паланку до Відня. У той же час головний фігурант Тімур Міндіч перетнув кордон о другій ночі, за чотири години до приходу слідчих з обшуками. Обидва підозрювані стверджували, що їхні поїздки були заздалегідь запланованими.

Сам Андрій Синюк у листопаді 2025 року заперечив будь-яку причетність до витоку, заявивши, що не був обізнаний про справи та не ознайомлювався з матеріалами. Попри це, керівник САП Олександр Клименко підтвердив початок службового розслідування. 21 листопада Синюк звільнився з посади за власним бажанням.

Павло Демчук із Transparency International Ukraine наголошує, що звільнення не знімає питання кримінальної відповідальності. За його словами, стаття 387 Кримінального кодексу передбачає покарання за розголошення даних прокурором, навіть якщо він не брав безпосередньої участі в конкретному розслідуванні. Громадськість очікує, що НАБУ і САП з'ясуватимуть, чи справді Синюк передавав інформацію, отриману через доступ до внутрішніх систем.

Розслідування триває, і результати мають бути оприлюднені з урахуванням суспільного інтересу та без шкоди для ходу слідства. Справа викликає значний резонанс у суспільстві, оскільки стосується високопосадовця в антикорупційній системі та можливих зловживань під час розслідування корупції в «Енергоатомі».