У національному прокаті з 7 травня з'явився потужний фільм «Втомлені», який відкрито говорить про неможливість справжнього відпочинку для військових. Режисерський дебют оператора Юрія Дуная, лауреата Гран-прі «Молодості-2025», стає важливим внеском у процес максимальної видимості чинних бійців та ветеранів. Стрічка намагається розкрити закритий світ тих, хто повернувся з війни, але не знайшов миру в цивільному житті.

Формально стрічку можна вважати тематичним продовженням картини «Бачення метелика», де також йдеться про спроби адаптації травмованих війною людей. Проте «Втомлені» йдуть далі, руйнуючи ілюзію про те, що тил — це безпечне місце. Навіть глибоке Закарпаття, де відбуваються події фільму, є лише умовністю, адже сирени повітряних тривог стали новою реальністю, до якої суспільство вимушено адаптується.

Головні герої, Люба та Андрій, проходять шлях реабілітації в санаторії, де стикаються з формальним ставленням персоналу. Фільм показує, як спроби соціалізувати ветеранів через стандартні конкурси чи ігнорування їхніх індивідуальних травм лише поглиблюють їхній стан. Психологічна рана, розділення життя на «до» і «після», виявляється невиліковною за допомогою звичайних методів лікування.

Особливу цінність стрічці надає участь у зйомках реальних ветеранів, таких як Олег Симороз, а також волонтерів і військових, які особисто розуміють трагедію адаптації. Сценаристка Соломія Томащук створила героїв, що мають реальних прототипів, що робить історію максимально достовірною та болісною для глядача.

Головний висновок фільму «Втомлені» полягає в тому, що військових втомлює не лише війна, а й нерозуміння цивільних. Суспільству потрібно не відвертати очі, а навчитися просто бути поруч, даючи людям час і простір для відновлення. Це кіно — заклик до емпатії та поваги до тих, хто захищав країну.