“Українська літературна газета”, ч. 3 (383), березень 2026 ЇХНЯ СУЧНІСТЬ На фронт убогі матінки й дружини Реклама Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися!

Посилання на канал Женуть СВОлошне м’ясо, мов скажені. Раніш хлоп’ят міняли на машини, Тепер уже міняють на пельмені. Це б за синка сяку-таку квартирку…

Натомість – два квитки тобі до цирку. Тож закатайте, рідні, свої губки: Вам за синків – китайські м’ясорубки! МАРШ ФАРШУ На расєї вісті: «200», «200», «200»!..

Знов пакети прибули. Це лиш ті, кого знайшли. А може, й не шукали, А лише напхали Знайдених шматочків Від чужих синочків.

Зустрічай, расєя-мать, Тобі є кого ховать: Льошку-Ваньку-Пєтєньку Ув однім пакетику. …Де працює хохлик, Кацапура – здохлик. ЛАПТИЛАНДІЯ Десь далеко єсть країна…

(Володимир Самійленко, «Ельдорадо») Зовсім поруч ця країна. Йде до ідеалу! Звідусюди – телепіна, Всюди – купи калу.

Ідеали – вічна ніч, Правохламні мощі Й маринований Ілліч На Кривавій площі. ШИЗЯНКА Все в золоті… Народу в храмі хмара…

Що робить тут гундяївський поп’яра? Стоїть, гундить, не зна в балачці міри… Херню несе він, а не світло віри!

НАШ УДАР З неба зірочка упала, Роздовбала генерала. Думав – зірка на погон, Аж це він – як полігон… У кремлі – кривавий [с]цар, У Генштабі – «самовар».

РЕАЛЬЩИНА Орвелл упав би. Його наболіле – Нині одна з політичних програм: Мир – це війна, чорне – це біле, А вісімсот грамів – це кілограм. ЧЕМНО І ЧЕСНО Не лайте віршів молодих, не треба шуму, Іронія – не кніксен сатані. Ви ж у своїх поезіях – смішні.

Героям слава чи проклін війні – Ваш пафос часом гірший і від глуму. КИСЛА СИТУАЦІЯ В літпресі це давно уже не тренд, Це норма, де нормальності немає: Найменше заробляє в нас літред, Бо він тут ні хріна не заробляє. ЛІВОНІЖ Він писав легко, багато й розхристано.

(Юрій Шерех про Леоніда Полтаву) Скільки похапливих текстів надристано! Пишуть усі. Хто ж плекатиме Слово?

Пишуть і легко, й багато, й розхристано… Тобто – хріново! БЕЗ ЗАЙВОГО СЕРЙОЗУ Що ж це ти, сатирику, накоїв?

Утомився битися зі злом? Не «після тривалої тяжкої»… Не під час роботи за столом…

Твій Пегас, козаче, вже не скаче, Шокував ти Спілку й рідний край: Вмер не попрощавшись. Так неначе Відійшов посцяти за сарай. ПИСЬМОГОЛІК І мозок же є в голові, Але чи нейрони живі?

Там ґуґл проміле в крові! То й віршики пише криві. КВІТКА У ПЛЯШЦІ Хто-небудь знав коли-небудь поета тверезого?

Такий нічого доброго не написав. (Ян Кохановський, цит. за «Алхімією слова» Яна Парандовського) Алкоголь – не завжди зло, Хоч би що казала неня.

Це в поета не бухло, А рідини для натхнення. У ШАКАЛЬНІЙ ЯКОСТІ Читання – спочинок? Яке там!

Лиш ахи та охи, Хоча не до охів, коли уже тягне на «…ять»: Розгорнеш газету – а з неї аж сиплються «блохи». Книжчину гортаєш – на кожній сторінці сидять. ПАФОСОТА Його пафосний стиль – аж смішенний!

– Не торкає мене. Від високого слова «натхненний» Трішечки тхне. ТРИМАЙТЕСЬ МОЦНО!

Дівчинка пхекає, кривиться: Те не носиться їй, те не їсться… Коли цей бутон розкриється, Усім буде мало місця! СІМ’Я – МИСТЕЦТВО Сім’я – це мистецтво.

Ну як тут забутись! Почув один раз – береже голова. Сім’я – це мистецтво!

Сваритися й дутись. І грати в мовчанку – по тижню й по два. 18:30.

СПЕНІС Топче дід життєву трасу, Ще й на жінку взяв розбіг! Він довів її до РАЦСу. До оргазму вже не зміг…

ДУЛЯ З ДУСТОМ Як дамі ухвалити рішення? З поетом цим – самі гризоти: В штанах – художнє перебільшення, А в черепі – зразок літоти. КАЦАПЕНДІЯ І крадуть, і б’ються, й алкаху вживають…

Глибинка-гнилинка у повній красі! Вони не живуть там, вони виживають. А з розуму, видно, вже вижили всі.

ХТО НЕ ПОКАЖЕ СЛІЗ Вас не страшать війни примари? Усе о’кей і к бісу бром? Зніміть рожеві окуляри!

Та й очі вийміть заразом. ФІЗИЧНА СЛИЗЬКІСТЬ Ви не питайте, що це з ним, Не закликайте схаменутись. Він мислить мозком, та спинним: Він знає, перед ким зігнутись. УТІШАЛОЧКИ Кріпися!

Життя – це не казка. Та й плакать не треба сьогодні. Це ще не життєва поразка, Це просто підсрачник Господній.

ФІЛІЯ ПЕКЛА Йде Росія шляхом плутаним, А бодай же він послиз! Кожен день життя під Путіним – Ложка дьогтю в діжці сліз. Глибше й глибше в деградацію…

На замочку кожен рот… А врятує цю дур-націю Лиш підйом-переворот! ЗБІРНО-РОЗБІРНА ПІХТУРА Як вояку на грабунок До Z-війська забирали, Кожен ніс якийсь дарунок – Всім сільцем його збирали.

Не злизавши й з дулі маку, Він поліг в кривавій бані. Привезли назад, собаку, У розібраному стані. ЗІР ОЧКА Письменники зітхають, Книжки видаючи, Бо знають, як читають Шановні читачі.

Що там про творчий задум? Ні слова й про сюжет. Він прочитав це задом, Але не наперед…

ПІД ЕГІДОЮ ОГИДИ Що побачила бідна Аляска? Що до Трампа з гримасами йшло? Подивіться, коли ваша ласка: На кривавій доріжці – пуйло.

Як про те розказати без штампів, Що зустрілись діди Хо та Ох? Ліліпутін не влип, він потрампив. А іржатиме світ із обох.

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118. Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/ УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy “Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.