Криза навколо Ормузької протоки наочно показала, наскільки крихкою є світова економіка. Але подібних вузьких місць на планеті ще чимало. Де потенційно можуть виникнути нові проблеми та як з їх вирішенням може допомогти Україна – читайте у матеріалі журналіста Романа Кота.

Вузькі місця для України і Росії: Босфор на Чорному морі та Данські протоки на Балтиці є ключовими для експорту Києва і Москви. Босфор і Дарданелли є єдиними воротами для українського морського експорту та імпорту. Росія також залежить від цих шляхів для вивозу нафти, нафтопродуктів та продовольства.

Фото до матеріалу: Ормузька протока: лише початок. П'ять вузьких місць, що можуть зруйнувати світову економіку

Загроза Баб-ель-Мандебу: іранські ракети на озброєнні у хуситів здатні вражати судна на шляху з Азії в Європу. Наразі це потенційно найбільш небезпечна зона через хронічну нестабільність на берегах протоки та активність угруповань.

Малаккська дилема: найкоротший коридор з Близького Сходу в Азію може бути заблокований через конфлікт США і Китаю. Це головний коридор для Китаю, Японії та Південної Кореї, через який йде вся нафта з Близького Сходу до Азії.

Ризики в Панамі: у каналі, що забезпечує прямий шлях з Атлантики в Тихий океан, є ризики обміління через зміни клімату. Екстремальна посуха призвела до критичного обміління озера Гатун, що живить шлюзи каналу.

Проблеми і їх вирішення: захист судноплавства у вузьких протоках тепер залежить від можливості їх швидко розблокувати. Тут Україна має актуальний досвід, адже сама пройшла через морську блокаду Росії у 2022 році. Удари по нафтових терміналах у Новоросійську та інфраструктурі Усть-Луги обмежують російський експорт не менше, ніж блокада.

Головне в такому тісному районі самому не стати ціллю. Це актуально для будь-яких кораблів чи катерів довжиною понад 40 метрів. Традиційні мінно-тральні судна стали надто вразливими для сучасних засобів ураження, тому більш дієвою може бути концепція флоту роботів.

Деблокування та патрулювання сьогодні можливі лише за допомогою безпілотних систем – повітряних, надводних та підводних. Київ уже має ці компетенції і готовий ними ділитися. Питання лише в тому, чи стане український стандарт світовим, тепер залежить не тільки від техніки, а й від політичної волі партнерів.