Дитячі тривожні стани часто виникають раптово, викликаючи паніку не лише у самої дитини, а й у її батьків. У такі моменти дорослі часто губляться і не знають, як правильно підтримати малюка, що може погіршити ситуацію. Психологиня Вікторія Сандуляк наголошує: головне завдання батьків — не намагатися миттєво «зупинити» стан, а бути поруч і надати емоційну опору.

Однією з найпоширеніших помилок є заперечення емоцій дитини. Фрази на кшталт «не плач», «не бійся» чи «все добре» можуть завдати шкоди, оскільки вони вчать дитину не довіряти власним відчуттям. Замість цього варто визнати почуття малюка, сказати, що ви розумієте його страх і що ви поруч, щоб допомогти йому впоратися з цим станом.

Існує кілька простих технік, які можуть допомогти під час панічної атаки. Наприклад, спільне дихання, коли батько і дитина вдихають і видихають у одному ритмі, допомагає заспокоїти нервову систему. Також корисно використовувати техніку заземлення, пропонуючи дитині назвати п'ять предметів, які вона бачить, чотири, які відчуває, і три, які чує. Це повертає свідомість у реальність і знижує рівень тривоги.

Важливо розрізняти звичайну тривогу та стани, що потребують професійного втручання. Якщо панічні атаки стаються регулярно, заважають повноцінному життю, навчанню чи сну, або якщо дитина уникає певних місць і ситуацій, варто звернутися до дитячого психолога. Сучасні умови життя, зокрема війна, значно підвищують рівень тривожності, тому профілактика та своєчасна допомога є критично важливими.

Батькам варто пам'ятати, що їхня спокійна поведінка — найкращий приклад для дитини. Уникайте різких емоційних реакцій, не звинувачуйте малюка за його страх і не ігноруйте його прохання про допомогу. Правильна підтримка та розуміння допоможуть дитині швидше подолати тривожний стан і відновити внутрішню рівновагу.