Москва цього року проведеть традиційний військовий парад до Дня Перемоги, але без участі танків, ракетних комплексів та іншої військової техніки. Міністерство оборони Росії офіційно підтвердило це рішення, покликаючись на «поточну оперативну ситуацію» та реальну загрозу атак українських безпілотників, які тепер можуть досягати цілей на відстані понад 1500 кілометрів від кордону.

Рішення про скасування демонстрації озброєння стало реакцією на зміну безпекової ситуації. Якщо минулого року до столиці було перекинуто близько 280 систем ППО з віддалених регіонів, то цього року навіть таке посилення не гарантує безпеки. Українські дрони регулярно завдають ударів по об'єктах глибоко в тилу Росії, що робить будь-які масові зібрання та демонстрацію техніки критично небезпечними для керівництва країни.

Політичний аналітик Ігор Петренко зазначає, що це перший випадок, коли Путін особисто прокоментував атаки на російські нафтопереробні заводи, що свідчить про розпад пропагандистської картини світу. Раніше Москва ігнорувала такі інциденти, але тепер реакція стала неминучою. Водночас, відсутність іноземних лідерів, які могли б стати «живим щитом» для Путіна, змушує російського президента шукати гарантії безпеки на рівні міжнародних переговорів.

Ситуація навколо параду також впливає на дипломатичні плани сусідніх країн. Зокрема, у Словаччині висловлюють сумніви щодо мотивів прем'єр-міністра Роберта Фіко, який планує відвідати Москву. Аналітики припускають, що його візит може бути спробою налагодити економічні зв'язки або ж жестом на користь проросійської частини суспільства, оскільки реальна безпекова ситуація в Росії залишається нестабільною.

Ця подія відбувається на тлі заяв прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна про те, що Вірменія не є союзником Росії у війні проти України. Відсторонення Єревана від Москви та підтримка гуманітарної допомоги Києву підкреслюють ізоляцію російського керівництва, яке намагається зберегти ілюзію перемоги та стабільності всередині країни.