Парад до Дня Перемоги у Москві вперше за майже двадцять років пройшов без демонстрації танків та ракетних комплексів. Ця відсутність важкої техніки стала наочним свідченням вразливості російської армії та економічних проблем, з якими стикається Кремль на тлі тривалої війни проти України.

Російська влада запровадила безпрецедентні заходи безпеки через загрозу українських атак дронами та ракетами. У центрі столиці посилився контроль силовиків, частково обмежили роботу мобільного інтернету та цифрових сервісів. Попри це, сам захід виглядав значно скромніше за попередні роки, де демонстрація зброї була ключовим елементом пропаганди.

У заході взяли участь військовослужбовці з військових академій, солдати, які воюють на території України, а також північнокорейські військові. Завершився парад авіаційним прольотом, який залишив у небі кольори російського прапора. Президент Володимир Путін у своїй промові намагався пов'язати сучасні події з боротьбою СРСР проти нацистської Німеччини, звинувативши НАТО у підтримці України.

Аналітики та експерти зазначають, що урізаний формат параду лише підкреслив глибину кризи в Росії. На тлі економічних санкцій, дефіциту бюджету та постійних ударів по території країни серед населення зростає втома від війни. Колишній співробітник СБУ Іван Ступак зазначив, що відсутність звичного розмаху значно підкосить російське суспільство, підриваючи одну з головних скреп путінської пропаганди.

Реакція російських користувачів інтернету була різкою: масово коментували відсутність танків, називаючи це провалом війни та "тишею на кладовищі". Деякі іронічно дякували, що під час заходу не було атак українських безпілотників, тоді як інші критикували повторювані тези Путіна та відсутність анонсованих важливих заяв. Адміністратори проросійських каналів почали видаляти негативні коментарі, намагаючись приховати невдоволення.

Ситуація навколо параду демонструє, що Росія стоїть перед вибором: шукати шляхи виходу з війни або глибше занурюватися в режим тривалої мобілізації та ізоляції. Відсутність військової сили на Красній площі стала тим сигналом, який неможливо ігнорувати як для внутрішнього, так і для зовнішнього спостерігача.