Україна та Росія домовилися про триденне перемир'я, яке має діяти з 9 по 11 травня. Москва пообіцяла утриматися від атак заради проведення параду до Дня перемоги, тоді як Київ заявив про готовність діяти дзеркально: якщо ворог не атакуватиме, українська сторона також утримається від ударів.

Ситуація навколо цієї домовленості почала формуватися ще наприкінці квітня, коли Володимир Путін оголосив про намір запровадити тишу на 9 травня. Тоді в Кремлі стверджували, що згода Києва для припинення вогню не потрібна, проте українська влада поставила власні умови. Президент Володимир Зеленський запропонував розпочати реальне припинення вогню ще в ніч на 6 травня, аргументуючи це необхідністю забезпечити безпеку проведення параду в Москві.

Російська сторона проігнорувала пропозицію Києва про раннє припинення вогню. Натомість протягом кількох днів російські пропагандисти та представники влади відкрито погрожували Україні ударами по центрах ухвалення рішень у разі спроби зірвати урочистості. Для Кремля проведення заходу без атак стало питанням не лише символіки, а й політичної репутації та демонстрації контролю над ситуацією всередині країни.

Особливе значення мала безпека самої Москви, яка після численних атак дронів останніми місяцями перестала виглядати недосяжною для війни. Проведення урочистостей без інцидентів було критично важливим для російської влади, щоб підкреслити стабільність ситуації. Водночас українська влада продовжує відстежувати реальну ситуацію на фронті та дотримуватися принципу дзеркальної відповіді.

Зараз спостерігачі та ЗМІ аналізують, чи дотримуються обидві сторони домовленостей. Україна залишається на позиції, що безпека проведення параду в Москві можлива лише за умови повного припинення вогню, яке має початися раніше за сам захід. Реальна картина подій у ці дні залишається ключовим фактором для оцінки ефективності цієї угоди.