Помер видатний калуський режисер Дмитро Карачун, який став засновником Народного молодіжного театру «Silentium» і виховав ціле покоління акторів. Його смерть стала великою втратою для культури Закарпаття та всієї України, де він працював понад два десятиліття. Життєвий шлях Дмитра Карачуна був насичений творчими подіями, починаючи від дитячих колективів у Калуші до професійної діяльності в Києві.

Він здобув освіту в Калуському училищі культури та Рівненському інституті культури, де вже в юності почав реалізовувати свої амбіції на сцені. У дитячому драматичному колективі палацу культури «Юність» режисер зробив перші кроки, а згодом очолив театрально-мистецький гурток при об'єднанні «Карпатнафтомаш». Там він створив низку постановок, які зацікавили публіку та допомогли йому розкрити талант.

Навчання в Рівному відкрило нові горизонти: Дмитро працював актором обласного музично-драматичного театру, поставив виставу в театрі ляльок та заснував власну театр-студію. За часів роботи в студії він реалізував 17 постановок, що стало важливим етапом у його творчій біографії. Пізніше кар'єра режисера розширилася: він працював у київському драмтеатрі «Резонанс» та брав участь у зйомках фільмів на кіностудії імені Олександра Довженка.

З 2000 року Дмитро викладав у Київському державному коледжі естрадно-циркового мистецтва, передаючи свій досвід молодим талантам. У 2003 році він очолив шоу-програми Київського пересувного цирку «Молодість», а з 2015 по 2017 рік працював у резиденції Святого Миколая на Буковелі. Його громадська діяльність також була значною: він був співзасновником організації «АртКін» та поєднував сценічну роботу з розвитком культурних ініціатив.

У 2018 році режисер заснував Народний молодіжний театр «Silentium», який діє при палаці культури «Юність» у Калуші. Під його керівництвом колектив здійснив понад 50 постановок, які виступали на всеукраїнських та міжнародних фестивалях, здобуваючи численні відзнаки. Дмитро Карачун навчав молодь акторській майстерності, сценічній мові та пластиці, допомагаючи їм знайти себе на професійній сцені.

Його учні сьогодні виступають на різних подіях, продовжуючи справу свого наставника, який залишив після себе великий творчий слід.