У віці 88 років помер Ґеорґ Базеліц, якого вважали однією з найвпливовіших фігур німецького та світового мистецтва другої половини ХХ століття. Смерть митця підтвердили у його майстерні 30 квітня, повідомляє Deutsche Welle. Базеліц залишив після себе спадщину, що визначила розвиток сучасного мистецтва на десятиліття вперед.

Народжений у 1938 році в Саксонії, художник пройшов шлях від вигнання зі східноберлінської школи за «політичну незрілість» до статусу скандальної фігури в Західному Берліні. Вже у 1963 році його роботи конфіскували з виставки через «аморальність», а проти нього порушили кримінальну справу. Саме тоді він почав формувати свій унікальний стиль, що згодом став символом епохи.

Найвідомішим жестом Базеліця стало навмисне малювання картин догори дриґом, яке він почав практикувати наприкінці 1960-х. Цей прийом змушував глядача фокусуватися на формі, а не на змісті, відкриваючи нові шляхи сприйняття мистецтва. Його полотна постійно поверталися до тем німецької історії: війни, поразки, провини та розколу країни.

У 1980-х роках Базеліц став одним із найдорожчих живописців Німеччини, а у 2004 році отримав премію Praemium Imperiale, яку часто називають «Нобелівською премією» у сфері мистецтва. Він також активно займався скульптурою, починаючи з кінця 1970-х, і залишався активним учасником мистецького життя до кінця життя.

Останні роки життя митця були сповнені суперечностей. Його публічні висловлювання, зокрема щодо жінок-художниць та симпатії до Дональда Трампа, викликали обурення. Водночас у 2022 році він ініціював важливу дискусію про повернення мистецтва нацистської доби в музейні колекції, нагадуючи про відповідальність культури за минуле.

Смерть Ґеорґа Базеліця — це втрата для світового мистецтва, але його ідеї та роботи продовжують надихати нові покоління художників. Його спадщина залишається актуальною, нагадуючи про важливість критичного мислення та сміливості у висловлюванні думок.