Понад 12 тисяч колишніх засуджених, які за останні два роки долучилися до лав Збройних сил України, зіткнулися з серйозними обмеженнями у своїх правах. Незважаючи на активну участь у бойових діях, їхній правовий статус у війську суттєво відрізняється від статусу інших військовослужбовців, про що свідчить звіт правозахисного центру «Принцип».

Серед ключових проблем — повна відсутність права на щорічні відпустки, а також на відпустки після поранення чи виходу з полону. До того ж, для цієї категорії військових заборонено підвищення у званні, переведення на небойові посади навіть після поранення, а також проходження навчання чи зміни спеціалізації. Жінки з непогашеною судимістю зобов'язані продовжувати службу під час вагітності та після народження дитини.

Міністерство юстиції називає ініціативу залучення в'язнів успішною, оскільки кількість таких бійців утричі перевищила попередні оцінки мобілізаційного потенціалу. Водночас правозахисники наголошують, що навіть після загибелі військових із непогашеною судимістю можуть не поховати на Національному меморіальному кладовищі, що свідчить про тривале збереження дискримінаційних обмежень.

На практиці ситуація дещо варіюється: у деяких підрозділах командири ігнорують формальні заборони, надаючи відпустки та призначаючи на командні посади, хоча це суперечить законодавству. Водночас у судовому реєстрі вже зафіксовано понад сотню обвинувальних вироків за дезертирство та самовільне залишення частин серед цієї категорії військових.

Попри бюрократичні перепони, окремі підрозділи відзначають високу ефективність та бойовий досвід колишніх ув'язнених, які часто перевершують показники звичайних мобілізованих. Втім, відсутність публічної статистики щодо самовільного залишення частин залишається серйозною проблемою для аналізу ситуації.