Науковці з Техаського університету A&M вперше змогли стимулювати у мишей часткове відновлення ампутованого пальця лапи, що відкриває нові горизонти для регенеративної медицини. Хоча новоутворена тканина не була ідеальною, результати експерименту вважають надзвичайно перспективними і такими, що можуть змінити підходи до лікування травм у майбутньому.

У більшості випадків після травми організм ссавців закриває пошкодження рубцевою тканиною, що зупиняє кровотечу, але не повертає втрачені частини тіла. Американські дослідники вирішили змінити цей процес, використавши два спеціальні сигнальні білки: FGF2 та BMP2. Перший білок перепрограмовує клітини, які зазвичай утворюють рубець, переводячи їх у стан, готовий до регенерації, а другий надсилає сигнал, які саме тканини потрібно побудувати.

Після дії цих білків у місці пошкодження утворюється бластема — тимчасове скупчення клітин, яке служить основою для відростання нових структур. Саме завдяки цьому механізму саламандри здатні повністю відновлювати кінцівки. Коли вчені додали другий білок, бластема почала активно формувати нові кістки, сухожилля, зв'язки, суглоби та сполучну тканину.

Нові пальці не завжди мали ідеальну форму та розмір, деякі виявилися коротшими або дещо деформованими, проте всі основні анатомічні елементи були присутні. Це доводить, що організм ссавців здатний не лише загоювати рани, а й частково відновлювати складні структури без введення зовнішніх стовбурових клітин, що значно спрощує потенційне застосування технології.

Поки що метод протестовано лише на мишах, але його значення важко переоцінити. Якщо подібний механізм вдасться адаптувати для людини, у майбутньому можна буде відновлювати пошкоджені пальці та кінцівки, зменшувати утворення рубців та покращувати загоєння важких травм. Особливо важливо, що один із використаних білків вже застосовується у реконструктивній хірургії.

Давня загадка біології про те, чому одні тварини можуть відростити втрачені частини тіла, а люди — ні, наближається до розв'язання. Нове дослідження показує, що здатність до регенерації, ймовірно, не втрачена повністю, а просто «вимкнена» і потребує правильних біологічних сигналів. Хоча повне відновлення людських рук чи ніг поки що залишається далеким завданням, цей експеримент свідчить, що медицина може навчитися запускати приховані механізми самовідновлення.