Приховані панно ВДНГ: історія радянського мистецтва в Експоцентрі України

У кінці квітня Експоцентр України відкрив для відвідувачів приховані монументальні панно, які прикрашали аванзал головного павільйону ще з 1950-х років. Ця подія супроводжувалася презентацією нового дослідження, присвяченого складній спадщині колишньої ВДНГ та місцю радянської ідеології в сучасній культурі України. Комплекс, що займає понад 280 гектарів, залишається улюбленим місцем дозвілля киян та центром великих культурних подій, таких як «Зимова країна» та «Книжкова країна».

Дослідники виявили, що чотири великі розписи, зображені темперою, були створені за державним замовленням у період, коли офіційне мистецтво вже втрачало актуальність. Панно «Великий жовтень», «Дружба народів СРСР», «Сільське господарство» та «Індустрія» кожен має розмір близько п'яти на десять метрів і розповідає історію радянського наративу про революцію, єдність народів та економічний успіх.

Мистецтвознавиця Лізавета Герман зазначає, що ці твори містять у собі глибокі ідеологічні коди, які часто суперечать реальності. Наприклад, у панно «Дружба народів СРСР» жіночі фігури у національних костюмах символізують республіки, тоді як діти зображені в звичайному одязі, що підкреслює утопічну ідею єдиної радянської нації без етнічних відмінностей.

Архітектурна структура головного павільйону, нагадуюча римський Пантеон, спеціально розрахована на те, щоб відвідувачі сприймали ці образи як аксиому ідеального світу. Бюст Леніна, який раніше стояв між ключовими розписами, підсилював цей ефект, перетворюючи простір на святилище радянської влади та економічного достатку.

Команда дослідників, до якої входять Антон Дробович, Оксана Довгополова та інші експерти, проаналізувала архівні документи, щоб відновити історію створення цих творів. Вони виявили, що не всі ескізи затверджувалися, а критерії відбору базувалися на суворій ідеологічній цензурі, яка відсікала будь-які відхилення від офіційної лінії.

Проект «(Не)виставка» став спробою переосмислити поняття культурної спадщини, показавши її складність та багатогранність. Дослідники наголошують, що розуміння цієї історії важливе для формування свідомості нових поколінь та правильного сприйняття радянського минулого в контексті сучасної України.