30 квітня на території ВДНГ у Києві презентували масштабне дослідження, яке пропонує нове бачення майбутнього радянського Експоцентру. Проєкт «(Не) виставка» спрямований на переосмислення історичної спадщини комплексу та пошук шляхів його трансформації в сучасному контексті української культури.

Команда дослідників працювала над матеріалом понад рік, створивши чотири розділи, що охоплюють історичний огляд, архітектурний аналіз, концептуальну роль простору та візуальне фіксування сучасного стану території. Результати роботи включають сотні світлин, які вже передані Експоцентру для подальшої експлуатації.

Фото до матеріалу: ВДНГ Київ: дослідники пропонують нове бачення майбутнього комплексу

Автори підкреслюють, що київський ВДНГ не був простою копією московської моделі завдяки внеску місцевих архітекторів та митців. Комплекс зберіг власну специфіку завдяки більш людяному масштабу та м'якшій архітектурній мові, хоча й функціонував у рамках тоталітарної ідеології.

Сучасний стан Експоцентру дослідники описують як повернення до логіки великого міського ярмарку — місця транзиту та комунікації, яким територія була ще за часів Красного Трактиру. Це сприймається як своєрідне замикання історичного кола функціонального призначення простору.

У рамках проєкту запропоновано створити «парк комуністичного періоду» та розвивати простір для вивчення українського монументального мистецтва радянської доби. Також дослідники зазначають, що назва «ВДНГ» втратила первісний сенс і може вводити відвідувачів в оману, тому її зміна є логічним кроком.

Щодо комуністичної символіки на території, автори рекомендують поєднувати девізуалізацію менш помітних елементів із демонтажем найбільш виразних пам'ятників. Такий підхід, на їхню думку, дозволяє уникнути етичних проблем ігнорування минулого, спираючись на досвід Німеччини.

Генеральний директор ВДНГ Євген Мушкін визнав дослідження першим кроком у процесі переосмислення минулого комплексу. Зараз команда готується до другої фази — розробки концепції музейного простору, присвяченого меморіалізації радянської спадщини, з можливістю залучення грантового фінансування.