Заяви російського диктатора Володимира Путіна про можливу зустріч із Володимиром Зеленським викликали жваве обговорення серед експертів та політиків. Кремлівський правитель повідомив, що готовий до переговорів не лише на території Росії, а й в інших державах, однак лише за умови досягнення “остаточних домовленостей”, які нібито мають забезпечити довготривалу перспективу врегулювання війни.

У відповідь президент України Володимир Зеленський наголосив, що Кремль був змушений змінити свою риторику під тиском міжнародних обставин та української позиції. За його словами, подальші переговори можливі лише після пошуку реального та дієвого формату діалогу. Фото: з відкритих джерел Політтехнолог Тарас Загородній висловив переконання, що заяви Путіна є радше політичним блефом, ніж справжньою готовністю до переговорів.

На його думку, російський лідер не зацікавлений у прямій зустрічі із Зеленським, оскільки це означало б фактичне визнання суб’єктності України та легітимності українського президента. Експерт звернув увагу, що Кремль традиційно намагається уникати прямих контактів з українською стороною.

Навіть коли Росія пропонувала тимчасове перемир’я на період святкування 9 травня, Путін звертався не до Києва, а до США та Дональда Трампа, демонструючи небажання вести діалог напряму.На думку Загороднього, потенційна зустріч із Зеленським стала б для Путіна серйозною політичною поступкою, яка могла б негативно вплинути на його позиції всередині Росії. Саме тому він сумнівається, що Кремль дійсно готовий до такого кроку.

Політтехнолог також зазначив, що слова Путіна про “фінальне підписання документів” можуть свідчити лише про бажання нав’язати Україні власні умови завершення війни. Йдеться про вимоги, які Москва вже неодноразово озвучувала публічно та які в Києві вважають неприйнятними. "Коментарі" вже писапи, що радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк вважає, що реалістичні переговори з Москвою наразі неможливі через відсутність у неї готовності до конструктивного діалогу.

Водночас Україна продовжує формувати альтернативну стратегію впливу на перебіг війни.