Українські полярники за один день зустріли двох представників рідкісного виду південного гладкого кита. Ця подія, яка трапляється вкрай рідко, стала неабиякою удачею для науковців з Національного антарктичного наукового центру. Відео з моменту спостереження вже опубліковано в офіційних матеріалах центру.

Експедиція вирушала в океан на пошуки горбатих китів, але неподалік станції «Академік Вернадський» помітили дивне явище. Посеред протоки з'явилася мілина, а над водою стирчали брили, що нагадували каміння. Оскільки глибина в цьому районі значна, науковці зрозуміли, що ділянка не могла раптово обміліти, і підпливли ближче.

Неочікувано вони побачили велетенського кита. Біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма розповів, що одразу зрозуміли: це не горбань. У кита не було характерного спинного плавця, він був значно масивнішим, а хвіст мав іншу форму. Поруч тримався горбатий кит, і обидва велетні пірнали й виринали, хоча більший довше затримувався під водою.

Трохи пізніше полярники знову спостерігали гладкого кита, але вже іншого представника виду. Цього велетня відрізняли за хвостовим плавцем, на якому була стара, вже загоєна рана. Південний гладкий кит належить до підряду вусатих китів і мешкає у Південній півкулі, отримавши свою назву через відсутність спинного плавця.

Попри різницю у зовнішньому вигляді, поведінка гладкого кита нагадує горбаня: він активний і має схожу вокалізацію. Видівців відрізняють між собою за візерунками хвостів, а велетнів — за білими мозолями на голові. Район острова Галіндез, де розташована станція, є південною межею поширення цього виду.

У 1970-х роках радянські китобої знищили основну частину популяції біля Аргентини, але нині вид поступово відновлюється. Біологиня Оксана Савенко зазначила, що в попередніх експедиціях полярники двічі фіксували гладких китів у цьому районі Антарктичного півострова, і обидва випадки також відбулися у квітні під час осені, коли криль приваблює різних китів.