Журналісти розслідування виярили серйозні порушення у діяльності міського голови Косова Юрія Плосконоса, які стосуються його майна, родини та бюджетних закупівель. Незважаючи на заяви мера про відсутність збагачення, аналіз декларацій та тендерів показав протилежне: від іспанської нерухомості, вартість якої задекларована в рази нижче ринкової, до підрядника зі статутним капіталом у 100 гривень, що отримав мільйони з міського бюджету.

Особливу увагу привертає декларація дружини мера за 2022 рік, де фігурує квартира в Іспанії площею 82 квадратні метри за ціною 551 тисячу гривень. Реальна вартість такого житла на ринку Іспанії у 2018 році становила близько 3,6 мільйона гривень. Різниця у вісім разів викликає запитання щодо джерел походження коштів. При цьому у наступних деклараціях дружина зникла, хоча офіційного розлучення не зафіксовано, а автомобіль, записаний на неї, досі стоїть біля будинку мера.

Ще одним дивним фактом є угода 2019 року, коли Юрій Плосконос придбав житловий будинок у самого себе за 420 тисяч гривень. У документах зникли попередні об'єкти власності, а замість них з'явився новий будинок більшої площі. Також у розслідуванні згадуються рідна сестра мера та її матір, які за один день оформили шість об'єктів нерухомості, включаючи земельні ділянки, що свідчить про можливу схему розподілу активів.

У сфері бюджетних витрат найбільше питань викликає компанія ПП «Марія» зі статутним капіталом 100 гривень. Ця фірма отримала понад 31 мільйон гривень замовлень, переважно без аукціону. Зокрема, міська рада перерахувала мільйон гривень на будівництво спортивного майданчика, якого фактично не існує. Акти приймання робіт були підписані, але перевірка виявила, що будівельних робіт не проводилося.

Ситуація погіршується тим, що співпраця з цим підрядником тривала навіть після відкриття кримінального провадження проти його директора за зловживання повноваженнями. Лише у червні 2025 року, вже після вироку, міська рада уклала з «Марією» ще три угоди на мільйон гривень. Це свідчить про системний характер порушень та відсутність реального контролю з боку влади.

Окремим сюжетом розслідування є зникнення лісових угідь площею 0,2 гектара поблизу Косова. За чотири місяці координати ділянки коригувалися шість разів, після чого земля отримала нове призначення для ведення особистого селянського господарства. Активісти стверджують, що це стара схема відчуження земель від органів місцевого самоврядування для подальшої приватизації.

Міський голова відмовився коментувати ці факти, а представники державного аудиту визнали відсутність у них необхідних експертів та дорожників для перевірки якості робіт. Редакція вже направила офіційні запити до контролюючих органів, щоб з'ясувати, чому такі порушення залишаються без покарання, а бюджетні кошти втрачаються.

Ця історія демонструє, як у невеликому місті Карпат можуть діяти складні корупційні схеми, що вимагають негайної реакції правоохоронних органів та громадськості. Без прозорості та реального контролю подібні випадки будуть повторюватися, завдаючи шкоди як місцевій економіці, так і довірі громадян до влади.