Легендарний нападник збірної України Андрій Шевченко згадує момент отримання «Золотого м'яча» у 2004 році як один із найяскравіших у своїй кар'єрі. Він назвав цей трофей єдиним великим індивідуальним досягненням, яке приносить особливе задоволення, і поділився глибокими емоціями від цього святкового дня.

Шевченко наголосив, що цей успіх неможливий без підтримки оточення. Він висловив вдячність партнерам по команді, тренерам та зокрема Карло Анчелотті, який очолював «Мілан» у той період. Нападник зазначив, що відчував неймовірну підтримку як від колег на полі, так і від вболівальників італійського клубу.

Важливим для футболіста було те, що він розглядав цей трофей як спільне досягнення. За його словами, «Золотий м'яч» належить не лише йому особисто, а й усім фанатам та партнерам, які допомагали йому досягти вершини. Це підкреслює колективний характер успіху навіть у індивідуальних нагородах.

Шевченко також розкрив, що з дитинства мріяв повторити шлях українських володарів «Золотого м'яча» — Олега Блохіна та Ігоря Бєланова. У момент отримання нагороди він уявляв себе 11-м номером, як легендарний Олег Блохін, що стало для нього символом продовження великої української футбольної традиції.

Ці спогади нагадують українцям про величезний внесок Андрія Шевченка у світовий футбол та його роль як іконогона для наступних поколінь гравців. Його історія залишається натхненним прикладом праці, таланту та віри у власні сили.