У Німеччині спалахнула гостра суспільна дискусія після того, як у відкритий доступ потрапили мільйони документів колишніх членів НСДАП. Ця подія змусила тисячі людей переглянути родинні легенди та зіткнутися з неприємною правдою: їхні предки, яких вважали героями чи невинними жертвами обставин, насправді були частиною нацистської системи.

Особливо гостро ця проблема постала перед людьми, які виросли в НДР, де офіційна історія стверджувала, що всі жителі Сходу Німеччини є нащадками антифашистів. 57-річна Роза з Берліна розповідає, як у дитинстві пишалася тим, що її родина боролася за свободу, доки не дізналася, що її прадід, поліцейський у Білостоці, міг бути причетним до масових вбивств євреїв під час Голокосту.

Відкриття бази даних, створеної на основі архівів Національного архіву США та газети Die Zeit, дозволило знайти інформацію про 90% усіх членів партії. Багато німців, які роками вірили в родинні міфи, тепер стикаються з фактами: їхні батьки, дідусі та бабусі були членами НСДАП, часто заради кар'єри чи тиску обставин, але все ж таки підтримували режим.

Історики наголошують, що навіть якщо людина не вчиняла безпосередніх злочинів, сам факт вступу до партії свідчить про підтримку нацистського режиму, який несе відповідальність за війну та Голокост. Це змушує суспільство знову повернутися до теми особистої відповідальності та необхідності пам'яті, замість того щоб намагатися «провести фінальну риску» під минулим.

Попри те, що деякі громади закликали дати мертвим спокій, більшість німців підтримують розсекречення документів. Для багатьох це стало важливим кроком до усвідомлення історичної правди, особливо на тлі зростання популярності правих сил та війни в Україні, яка змусила людей шукати паралелі між минулим і сучасністю.