Фізична форма людини починає знижуватися ще в середині дорослого життя, але рух залишається найефективнішим способом зберегти силу й витривалість у будь-якому віці. Довготривале спостереження у Швеції виявило чітку вікову закономірність, яка стосується кожного з нас.

Дослідження SPAF тривало 47 років і не порівнювало різні вікові групи, а відстежувало одних і тих самих учасників протягом десятиліть. Це дозволило побачити справжню динаміку змін: фізична працездатність, що поєднує аеробну витривалість, м'язову силу та здатність до тривалого навантаження, починає поступово знижуватися приблизно з 35 років.

Процес відбувається навіть у фізично активних людей, проте рівень активності суттєво впливає на швидкість цього процесу. Дорослі, які починали тренуватися пізніше, покращували показники на 5–10 відсотків, що підтвердило користь руху навіть після піку форми.

Марія Вестерсталь, експертка проєкту, наголосила, що фізична активність не зупиняє старіння, але здатна його сповільнити. Це має вирішальне значення для якості життя, адже витривалість і сила знижувалися швидше після 60 років, хоча активні учасники довше зберігали функціональні можливості.

Різниця між рухливими й малорухомими ставала помітнішою з віком, і команда дослідників планує поєднати фізіологічні дані зі способом життя, щоб з'ясувати біологічні механізми старіння. Наступне обстеження заплановане у 68 років, щоб зрозуміти, як рух подовжує активне життя.