Скандал навколо нового Цивільного кодексу: чому правозахисники вимагають змін до законопроєкту 15150

Новий Цивільний кодекс України, який Верховна Рада ухвалила у першому читанні 28 квітня, став причиною гострої суспільної дискусії. Попри те, що законопроєкт 15150, спініціатором якого є спікер парламенту Руслан Стефанчук, має модернізувати законодавство, правозахисники, юристи та медіаюристи застерігають про серйозні ризики для свободи слова, сімейних прав та власності громадян. Критики стверджують, що поточна редакція документа може створити загрози для приватного життя та євроінтеграційних зобов'язань України.

Головною проблемою процесу ухвалення називають надзвичайно швидкі темпи розгляду. Попри заяви про сім років роботи над документом, парламент розглянув його всього за три тижні після реєстрації, а оприлюднення тексту відбулося менш ніж за добу до голосування. Експерти наголошують, що такий експрес-режим унеможливив повноцінну експертизу та врахування пропозицій міністерств, що може призвести до ухвалення невідповідного реальним потребам закону.

Особливе занепокоєння викликає введення розмитого терміну «доброзвичайність» як універсального критерію для оцінки договорів та прав. Юристи застерігають, що відсутність чіткого визначення цього поняття дозволить судам обмежувати права громадян на підставі суб'єктивної моральної оцінки. Це створює ризик правової невизначеності, коли навіть формально законні угоди можуть бути визнані недійсними, а судові рішення стануть непослідовними.

У сфері сімейного права критики вказують на норми, які фактично змушують подружжя до примирення під час розлучення, навіть у випадках домашнього насильства, якщо не доведено кримінальну відповідальність. Також викликає занепокоєння зміна формулювань щодо абортів, де замість прямого права жінки на переривання вагітності до 12 тижнів з'являються процедурні вимоги. Крім того, проєкт закріплює шлюб лише як союз чоловіка і жінки, не передбачаючи інституту цивільних партнерств, що суперечить європейським стандартам рівності.

Свобода слова та робота медіа також можуть постраждати від нових норм. Законопроєкт розширює «право на відповідь» без необхідності доведення недостовірності інформації, що відкриває шлях для масових SLAPP-позовів проти журналістів. Впровадження «права на забуття» та «права на інформаційний спокій» без чітких критеріїв може дозволити фігурантам публікацій вимагати видалення важливої для суспільства інформації.

Окремий блок критики стосується прав власності та земельних відносин. Екологічні організації попереджають, що зміни в реєстрації майна можуть фактично легалізувати незаконно привласнені землі та ліси, якщо вони були внесені до реєстру. Це створює ризик втрати державних ресурсів та культурної спадщини, оскільки строк на оскарження незаконної передачі майна фактично скорочується.

Попри критику, автори законопроєкту та спікер парламенту наголошують, що мета реформи – адаптація законодавства до сучасних реалій та європейських стандартів. Руслан Стефанчук запевняє, що проєкт перебуває в активній фазі доопрацювання і всі подані пропозиції громадськості будуть розглянуті до другого читання. Термін подання правок завершується 19 травня, після чого документ має пройти комітети та остаточне голосування в сесійній залі.

Паралельно з підготовкою пропозицій правозахисні організації анонсують акції протесту по всій Україні, перші з яких вже відбулися 5 травня. Європейська комісія та віцепрем'єр Тарас Качка зазначили, що аналізують документ і очікують позитивних змін, особливо в частині сімейного права та захисту прав людини, щоб відповідність України євроінтеграційним зобов'язанням була повною.