Презентація нової турецької міжконтинентальної ракети «Йилдиримхан» на виставці SAHA 2026 переросла у гучний скандал. У рекламному ролику, створеному за допомогою штучного інтелекту, зображено, як ракета завдає ядерних ударів по стратегічних об'єктах США, хоча прототип цієї зброї насправді ще навіть не розроблено.

Заявлені характеристики нової зброї справді вражають: дальність польоту до 6 000 кілометрів, боєголовка вагою 3 000 кг та швидкість, що у 25 разів перевищує швидкість звуку. Проте військові аналітики та західні експерти обурені тим, що замість реальних випробувань публіці показали віртуальну атаку на союзника по НАТО.

Турецькі чиновники змушені були визнати, що робочого прототипу для тестів у них поки немає, а США знаходяться за межами офіційної дальності польоту ракети. Міністр оборони Туреччини Яшар Гюлер запевнив, що зброя створена «виключно для стримування», але за потреби її застосують без вагань.

Західні експерти скептично поставилися до таких гучних заяв. Представники оборонних відомств Європи зазначили, що, попри швидкий розвиток промисловості Туреччини, вона ще не досягла технологічного рівня для створення ракет такої потужності. Історія з віртуальним ударом показала, що амбіції Анкари іноді значно випереджають її реальні технічні можливості.

Водночас видання Financial Times підкреслює, що Туреччина вже стала ключовим експортером зброї у світі. Попри дефіцит боєприпасів для України в Європі, турецькі заводи масово випускають бронемашини, дрони та військові кораблі. Компанія Baykar, яку очолює зять президента Ердогана, є світовим лідером у виробництві безпілотників з інтегрованим ШІ.

Попри конфуз із віртуальним ударом, Туреччина продовжує нарощувати військову потужність. Минулого року країна уклала великі контракти з Іспанією на постачання літаків Hürjet та співпрацює з італійською Leonardo. Однак ця історія нагадує, що в сучасній війні візуальна пропаганда часто важить більше за реальні технічні можливості.