Київське метро часто сприймають лише як зручний спосіб пересування чи надійне бомбосховище. Проте, якщо звернути увагу на деталі, підземка перетворюється на справжню художню галерею. Майже на кожній станції зберігся справжній скарб монументального мистецтва, який часто залишається непоміченим поспішними мешканцями столиці.

На станції «Почайна» (колишня «Петрівка») відвідувачі можуть одночасно насолоджуватися мозаїкою, вітражем та карбуванням. Ці роботи створила у 1980 році художниця Людмила Семикіна разом із сином Сетраком Бароянцем. Її творчість є знаковим явищем для української культури, хоча мистецька доля автора була непростим шляхом.

Талановита художниця Ірина Левитська оформила станції «Поштова площа», «Контрактова площа» та «Лісова». На «Поштовій» її вітраж «Дніпро» розташований у торці платформи, хоча його частково перекриває пил. На «Контрактовій» знаходиться карбування на честь Києво-Могилянської академії, а на «Лісовій» — фрагментарно збережені вітражі.

На станції «Тараса Шевченка» у торці платформи розташований барельєф Кобзаря роботи Олександра Міловзорова. Критики іноді зауважують асиметрію вусів, проте це відповідає реальності: вуса Тараса Григоровича дійсно були нерівними, як на відомому портреті Івана Крамського.

Після декомунізації станція «Театральна» втратила ідеологічні елементи, проте зберегла унікальний рельєф біля ескалаторів роботи скульптора Анатолія Куща. Цей монументальний твір, що переходить зі стіни на стелю, прикрашає сучасний Майдан та ворота Меморіалу Незалежності.

На станції «Олімпійська» художник Олександр Міловзоров знову проявив свій талант у повному обсязі. Тут можна побачити яскраву мозаїку на платформі та карбування з сценками з футболістами та хокеїстами у вестибюлі. Станція «Золоті ворота» ж є візитною карткою метрополітену з мозаїками відомих художників Григорія Коріня та Володимира Федька.

Унікальні станції «Видубичі» та «Осокорки» вирізняються використанням емалі у декорі. Ці твори створили художниці Олександра Бородай та Олександра Бабак. Остання зараз працює над пейзажами у садибі на Полтавщині, але її емальєрні роботи все ще можна побачити у Голосіївській обсерваторії.