Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google Президент Словаччини Петер Пеллегріні заявив, що країна перетворилася на одного з найбільших виробників боєприпасів у межах Альянсу, а комерційні поставки озброєння Києву надалі лише збільшуватимуться. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на TERAZ.SK.

За його словами, Братислава вже зараз забезпечує Україну снарядами мільйонними накладами, паралельно інвестуючи у власний військово-промисловий комплекс, який наразі формує майже 3% ВВП країни. Зокрема, Словаччина розвиває виробництво дронів-перехоплювачів у співпраці з місцевими авіаремонтними заводами.

Пеллегріні також зауважив, що НАТО загалом зіткнулося з дефіцитом потужностей, оскільки навіть за наявності фінансування швидке розширення ліній виробництва є складним завданням. Попри попередні заяви прем’єр-міністра Роберта Фіцо про припинення допомоги Україні з державних запасів, приватний оборонний сектор Словаччини показав рекордне зростання. У 2024 році експорт озброєння зріс до €1,15 млрд, що вдвічі перевищує показники минулого року та майже вдесятеро – довоєнний рівень.

Міністр оборони Роберт Калиняк підтвердив, що від початку повномасштабного вторгнення РФ країна збільшила виробництво артилерійських боєприпасів у 15 разів. Крім комерційних контрактів, Братислава продовжує підтримувати Україну через нові пакети допомоги, що включають засоби розмінування, інженерне обладнання та поглиблення промислової кооперації між державами.

Таким чином, попри політичну риторику уряду, Словаччина залишається критично важливим оборонним хабом для української армії. Як відомо, Словаччина включила будівництво двох цивільних лікарень до своїх оборонних витрат – аби дотягнутися до мінімального порогу НАТО. Братислава в цьому далеко не самотня.

Колишній посол Словаччини у НАТО Томаш Валашек пояснив виданню: без урахування цих об’єктів Братислава зупинилася б на позначці 1,74% ВВП – а не задекларованих 2%. Офіційне пояснення Братислави – лікарні містять секретні об’єкти, пов’язані з обороною, і під час війни чи надзвичайних ситуацій відіграватимуть стратегічну роль.

Нагадаємо, мінімальний поріг у 2% ВВП НАТО затвердило ще 12 років тому – після анексії Криму Росією. Відтоді низка країн так і не виконала цю вимогу. Іспанія, зокрема, відкрито заявила, що зобов’язання НАТО щодо 5% нічого не значать – назвавши це суто політичною домовленістю без юридичного підкріплення.