Слово про маму триває: історії жінок Запоріжжя в умовах війни

Співробітники Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова» організували у Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці особливий захід, присвячений Дню матері. Проєкт «Слово про Маму» став не просто виставкою, а глибоким дослідженням родинних історій, де кожна жінка — це цілий світ, що тримає на собі родину та націю в часи випробувань.

Війна змінила сприйняття цього свята, перетворивши його з весняного торжества на день глибокої родинної пам'яті та вдячності. Багато матерів, діти яких опинилися на різних сторонах лінії фронту, змушені були залишитися в окупованих територіях або пережити евакуацію. Їхні історії — це свідчення того, як війна забирає найрідніших, але не може знищити пам'ять про їхній подвиг.

Особливу увагу приділено спогадам про жінок, чиї професії та таланти стали фундаментом для наступних поколінь. Лікар-травматолог Ніна Соколенко, яка вміла лікувати не лише тіло, а й надихати пацієнтів, інженер-конструктор Антоніна Рябенко, що евакуювалася з Нової Каховки, та музичний працівник Валентина Константинова, чия дочка захищає Батьківщину, — усі вони залишили слід у серцях тих, кого любили.

Проект також зібрав історії жінок, чиї долі склалися в складні часи Голодомору, Другої світової війни та репресій. Мотря Синяк, яка вижила в дитячому будинку, Фаїна Глухова, що мріяла про сцену, та Клавдія Клименко, яка рятувала дітей на Далекому Сході, — їхні спогади, зібрані з родинних архівів, стають частиною великої історії українського народу.

Важливою частиною експозиції стали речі, що нагадують про повсякденне життя матерів: вишиванки, вишиті рушники, дитячі речі та фотографії. Ці предмети, зібрані волонтерами та родинами, демонструють, як жінки зберігали культуру та традиції навіть у найтяжчі часи, коли багато хто втратив дім і майно.

Захід завершився роздумами про те, що справжня пам'ять — це не лише дати та події, а й живі історії, які ми передаємо дітям. Матері залишаються найкращими, навіть коли їх немає поруч, адже вони живуть у наших серцях і пам'яті, надихаючи на подвиги та любов до рідної землі.