Міністерство фінансів США 1 травня офіційно підтвердило введення нових санкцій проти тіньових банківських мереж Ірану. Ця заход спрямована на припинення багатомільйонних операцій в іноземній валюті, які проводяться через підставні компанії та обмінні пункти в країні.

До санкційного списку внесено три конкретні іранські обмінні пункти, а також юридичні особи, пов'язані з ними. За даними американського відомства, ці структури щороку забезпечують проведення банківських операцій на суму в мільярди доларів, що є критично важливим для економіки Тегерана.

Ключова роль цих мереж полягає у конвертації нафтових доходів Ірану. Оскільки країна переважно розраховується за продаж нафти в китайських юанях, обмінні пункти дозволяють перетворювати ці кошти на валюти, які легше використовувати іранським збройним силам, їхнім партнерам та союзникам.

Тіньові банківські системи включають іноземні підставні компанії, які використовують свої комерційні рахунки для операцій у різних валютах. Таким чином, вони діють на користь підсанкційних юридичних осіб, серед яких Центральний банк Ірану, Національна іранська нафтова компанія (NIOC) та військові органи країни.

Окрім цього, США цього тижня запровадили санкції проти ще 35 юридичних та фізичних осіб за їхню роль у функціонуванні тіньової банківської системи. Це посилює тиск на економічну інфраструктуру Ірану та ускладнює доступ до міжнародних фінансових ресурсів.

На тлі цих подій варто згадати, що 21 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас повідомила про домовленість міністрів закордонних справ країн ЄС посилити санкції проти Ірану. Це рішення прийнято у відповідь на введені Тегераном обмеження на судноплавство в Ормузькій протоці.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував Ірану поступове пом'якшення санкцій за умови готовності режиму укласти комплексну угоду. Проте Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відкинула цю пропозицію, наполягаючи на тому, що відкриття Ормузької протоки не має бути умовою для послаблення тиску.