Студенти другого курсу спеціалізації «українська мова і література» з Кременчука завітали до місцевого краєзнавчого музею для поглиблення знань про національну спадщину. Ця етнографічна практика стала для майбутніх вчителів не просто екскурсією, а живим уроком історії та культури, де кожен експонат розповідав свою унікальну історію.

Гості музею ознайомилися з постійною експозицією кераміки, від прадавніх виробів до сучасних робіт. Заступниця директора з наукової роботи Ірина Соколова розповіла про розвиток цього ремесла, особливості кременчуцьких майстрів та легендарну Опішню. Студенти також почули лекцію від відомої майстрині Наталії Роми про вишивку та традиції пошиття сорочок.

Фото до матеріалу: Студенти Кременчука відкрили таємниці української сорочки у краєзнавчому музеї

Особливу увагу приділили історії чоловічої сорочки. Завідувачка фондів Ірина Маширова показала експонати, яким понад 150 років, і пояснила різницю між кроєм з уставками та без них. Вона наголосила, що термін «вишиванка» з'явився лише у 1912 році, а раніше цей одяг називали просто сорочкою, яка завжди була частиною українського побуту.

Слухачів вразила історія унікальної сорочки, переданої до музею у 1979 році. Вона належала хлопцю Михайлу, якого виховала хрещена мати, і була пошита зі старої сорочки його матері. Цей одяг супроводжував родину через шлюби та війну, коли син Михайла, Павло, дійшов до Берліна, існує повір'я, що така сорочка оберігає чоловіка від біди.

Фото до матеріалу: Студенти Кременчука відкрили таємниці української сорочки у краєзнавчому музеї

Майстриня Наталія Рома розкрила секрети створення тканини: від вирощування льону чи конопель до фарбування ниток дубовою корою, конопляною олією та мареною. Вона пояснила, що в регіоні переважно використовували коноплі, тому сорочки шили широкими з прямокутних полотнищ, а святковий одяг прикрашали складною вишивкою.

Практичне заняття завершилося живою дискусією, під час якої студенти ставили запитання та розглядали експонати. Більшість учасників були у вишиванках, що підкреслило актуальність теми. Такі заходи дозволяють молодому поколінню відчути живий зв'язок із традиціями та сформувати повагу до культурної спадщини.