Попри війну, пари з усього світу продовжують приїжджати в Україну, щоб народити дитину за допомогою сурогатного материнства. Водночас уряд готує законопроєкт, який може повністю заборонити цю послугу для іноземців. Це ставить під загрозу існування багатомільйонної індустрії, де в центрі уваги залишаються діти, а ціну за помилки часто платять саме вони.

Для багатьох українських жінок, таких як Анастасія з Херсонщини, сурогатне материнство стало єдиним способом вижити після втрати дому та рідних. Вона виношує дитину для пари з Іспанії, пояснюючи це необхідністю забезпечити своїх дітей. Попри ризики та тривоги, попит на послуги не зникає: розвинена медицина та нижчі ціни порівняно з Заходом приваблюють батьків з Америки, Європи та Китаю.

Клініки, такі як відомий центр «Біотехком», адаптувалися до воєнних умов, створивши мережу партнерів та зберігаючи тисячі ембріонів у рідкому азоті. Однак бізнес стикається з критикою: правозахисники називають сурогатне материнство експлуатацією вразливих жінок, які часто не отримують належної психологічної підтримки після народження дитини. Існують і трагічні випадки, коли діти з інвалідністю залишаються без батьків, опиняючись у дитячих будинках.

У Верховній Раді розглядають законопроєкт, який вимагає, щоб хоча б один із подружжя мав українське громадянство. Депутати аргументують це необхідністю вирішення демографічної кризи та збереження нації. Проте дослідники застерігають, що заборона не вирішить проблему бідності, а може лише перетворити ринок на нелегальний.

Якщо закон буде ухвалено, він має запрацювати через рік, щоб дати час усім учасникам завершити зобов'язання. Для жінок, які розраховують на заробіток, це означає необхідність шукати інші джерела доходу. Для іноземних пар — ризик втратити останню надію на батьківство. А для дітей, як-от Вей, який чекає на родину, питання залишається відкритим: чи зможуть вони знайти дім, коли бізнес-модель їхнього народження припинить існувати.