В Україні знову заговорили про реформу системи бронювання працівників від мобілізації, яка може суттєво змінити правила гри для бізнесу вже у 2026 році. Попри те, що повне скасування механізму відстрочки малоймовірне, влада готується переглянути критерії визнання підприємств критично важливими. Це означає, що частина компаній може втратити право залишати військовозобов'язаних працівників на робочих місцях, а армія потребує поповнення.

У парламенті та серед експертів лунають заклики до скорочення кількості заброньованих працівників, оскільки багато бойових бригад залишаються недоукомплектованими. Народний депутат Сергій Нагорняк зазначив, що в країні надто багато осіб із відстрочкою, і держава має шукати додаткові ресурси для Збройних Сил. Це створює нові ризики для бізнесу, адже першими під пильну увагу ТЦК та СП можуть потрапити саме чоловіки, які раніше користувалися бронюванням.

Фото до матеріалу: Бронювання працівників 2026: уряд готує нові жорсткі критерії для бізнесу

Значна частина змін стосується саме статусу критично важливих підприємств. За попередніми оцінками, їх кількість може скоротитися на 10–20%, а вимоги для отримання такого статусу щокварталу посилюються. У листопаді 2025 року уряд вже уточнив вимоги до резидентів Дія.City, збільшивши необхідний рівень доходу. Через жорсткіші критерії деякі компанії можуть втратити можливість бронювання, і працівників у таких випадках можуть мобілізувати.

На тлі цих дискусій вже розпочалися масштабні перевірки як підприємств, так і навчальних закладів. Заступниця голови військового комітету Асоціації правників Катерина Аніщенко підтвердила, що перевіряють випадки, коли особи формально мають статус студентів, але фактично не навчаються. Також увага зосереджена на реальності працевлаштування заброньованих працівників та відповідності підприємств заявленим критеріям.

Фото до матеріалу: Бронювання працівників 2026: уряд готує нові жорсткі критерії для бізнесу

Водночас експерти наголошують, що повне скасування бронювання майже неможливе, оскільки держава потребує як військових, так і працюючої економіки. Особливо під загрозою не потрапляють працівники, які залучені до ліквідації наслідків обстрілів та забезпечення критичних процесів. Для них питання масового зняття бронювання зараз не стоїть, хоча дефіцит кадрів на інших рівнях підприємств може посилитися.

Серед ідей, які обговорюються в межах реформи, є використання штучного інтелекту для перевірки даних про підприємства та працівників. Це могло б прискорити процес і зменшити людський фактор, якщо мобілізація триватиме і з підприємств буде знято статус критичності. Зараз же діє підхід, за яким у багатьох випадках може бути заброньовано не більше 50% військовозобов'язаних працівників, і законодавчих рішень про пряме скорочення цього відсотка поки що немає.