У Чернігові на кладовищі Яцево відбулося поховання Богдана Заяця — талановитого журналіста, який став офіцером Збройних Сил України. Герой загинув 30 січня 2025 року внаслідок удару по штабі поблизу села Комар на Донеччині, а його тіло вдалося ідентифікувати та поховати лише в липні 2026 року після тривалої ДНК-експертизи.

Богдан народився у 1994 році в Чернігові і з дитинства мріяв про журналістику, поєднуючи це з захопленням шахами та комп'ютерними іграми. Він здобув освіту в Національному авіаційному університеті, проходив практику на Радіо Свобода та брав активну участь у Революції Гідності. Після навчання повернувся до рідного міста, де працював на телеканалі «Новий Чернігів», знімаючи репортажі про життя міста під час війни та роботу волонтерів.

Фото до матеріалу: Світла пам'ять журналіста і офіцера Богдана Заяця з Чернігова

З перших днів повномасштабного вторгнення Богдан залишився працювати під обстрілами, а згодом добровільно пішов до лав ЗСУ. Отримавши повістку у вересні 2023 року, він швидко пройшов офіцерські курси в Одесі та отримав звання лейтенанта. Спочатку він інструментував десантників у Житомирській області, а згодом воював на Донецькому напрямку у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Військовий пройшов через важке поранення: осколок касетного боєприпасу влучив у голову, а ногу було сильно пошкоджено. Попри це, він повернувся до строю, де обіймав посаду офіцера групи планування. Завдяки знанню англійської мови він навіть проходив навчання в Іспанії у листопаді 2024 року, де виступав перекладачем для групи військових.

Останні місяці життя Богдан провів у штабі, що діяв у так званій сірій зоні. Трагедія сталася вранці 30 січня 2025 року, коли по їхньому штабу було завдано двічі ударів. Рідні понад п'ять місяців чекали на результати експертизи, щоб зможуть поховати сина, брата та героя. У 30-літнього Богдана залишилися батьки та брат.

Пам'ять про Богдана Заяця вшановують як про людину з унікальним стилем, глибоким патріотизмом та незламним духом. Його бібліотека, наповнена книгами з автографами, та десятки сюжетів про Чернігів під час війни залишаться нагадуванням про його внесок у розвиток медіапростору та захист незалежності держави.