«Так чудовий сей край богоданний у неволі в чужих пропадає». Крим в творчості видатних українців

Український Крим не перестає притягати увагу світу, сьогодні насамперед всі погляди звернені до протистояння України, її кримськотатарського народу та кримських українціі в боротьбі з російськими загарбниками за звільнення цього краю від окупантів. Алушта, Крим: саме там у 1897 році була започаткована кримська тема у творчості художника родом з Харківщини Василя Кричевського.

Назавжди захоплений природою, морем, досі небаченими барвами він створив цикл акварелей – пейзажів Криму, один з них – «Схід сонця» нині зберігається в Музеї Михайла Грушевського в Києві. До Криму Василь Кричевський часто повертався, у 1936 році він створив хвилюючий «Морський пейзаж», також його «Море» присвячене винятковій природі цього краю.

Українських мистців, письменників, поетів Крим завжди притягав не тільки своєю неповторною природою, а й самобутньою атмосферою побуту, культури його корінних жителів – кримських татар. Леся Українка і Крим Також особливо тісно пов’язаний Крим із життям і творчістю Лесі Українки. Вона тут побувала тричі, вперше – коли їй було 19 років (1890 рік).

Відтоді і до кінці життя згадувала поетеса Саки, Євпаторію, Алупку, Бахчисарай і, звичайно, – море: Ясне небо, ясне море, Ясні хмарки, ясне сонце. Певне, се країна світла Та злотистої блакиті, Певне, тут не чули зроду, Що бува негода в світі! Виразною темою у творчості Лесі Українки став саме Крим кримськотатарського народу, якому присвячений цикл поезій «Кримські спогади».

Твори «Бахчисарайський дворець», «Бахчисарай», «Бахчисарайська гробниця» – це схвильована розповідь про трагічну долю корінного народу окупованого тоді Російською імперією Криму, його історію і сподівання. Особливо зворушують поетичні рядки Лесі Українки про дітей – малих кримчан, про «дівча татарськеє вродливе»: На чорнявій сміливій голівці Червоніє шапочка маленька, Вид смуглявий ледве прикриває Шовком шитая чадра біленька.

То закриє личко, то відкриє... Також у творі «Негода» Лесі Українки хвилюючим імперативом лунає тема життя корінного народу Криму: Як розбитий човен безталанний Серед жовтих пісків погибає, Так чудовий сей край богоданний У неволі в чужих пропадає. Тарас Шевченко і Крим Тарасу Шевченкові не вдалось побувати в Криму, хоча такі наміри в нього були.

Зокрема, в «Журналі» від 13 червня 1857 року поет зазначив, що дорогою до Катеринодару (нині Краснодар) до свого приятеля, кубанського письменника Якова Кухаренка «гадав проїхати через Крим».

І вцілому у творчості Кобзаря Крим, українсько-кримська тематика посідає важливе місце, зокрема, виділяються на його рисунках зображення кримських ханів Іслам-Гірея ІІІ, Шагін-Гірея, провідника Джамбуйлуцької ногайської орди Муса-бея, інших знаних татар. Докладніше цю тему дослідив кримський літературознавець Григорій Рудницький у праці «Тарас Шевченко і Крим» (Сімферополь: Таврія, 2001 рік).

Видатні вчені, художники, письменники, поети і Крим Із Кримом назавжди пов’язане життя і доля українського історика, сходознавця кримськотатарського походження Агатангела Кримського, рід якого бере початок в Бахчисараї. З Криму, з Керчі розпочалася життєва і творча дорога письменника Івана Липи. Спеціальну археологічну подорож Кримом у 1884 року здійснили історик Дмитро Антонович та етнографа Дмитро Яворницький, побували в Інкермані, Севастополі, Херсонесі, Бахчисараї, Сімферополі.

Багатий і таємничий світ татар у Криму розкриває хвилююча поезія Галі Мазуренко «АХРЕТ БЕТКЕ» (з кримськотатарської – віч-на-віч з потойбічним світом) («Три місяці в літері життя». Збірка пезій. Лондон, 1973 р., стр. 134).

Про Крим можна дізнатись також з праці українця з Канади, відомого вченого, історика Ореста Субтельного – «Україна. Історія» (2-е видання, Київ, «Либідь», 1992 р.), мандрував Кримом і відомий художник Іван Труш. Історія свідчить: як в часи Тараса Шевченка і Лесі Українки, так і нині український Крим залишається символом незламності його народу.

Оксана Пеленська – дослідниця історії української еміграції і мистецтва у міжвоєнній Чехословаччині, авторка Енциклопедичного словника «Україна поза Україною» Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції Оригінал публікації на сайті Радіо Свобода