Таланти Закарпаття: художниця Анастасія Футько поєднує мистецтво і віру

Ужгородська художниця Анастасія Футько повернула малювання до себе в житті, поєднавши воно з музикою та своєю вірою. Вона продовжує навчання у Львові, не полишаючи своїх мрій навіть після складних випробувань. Її творчість поєднує живопис, музику та інтимне спілкування через листівки.

Малювання почалося в дитинстві, але через жарт класу в тринадцять років на певний час зупинилася. Повернутися до пензлів допоміло бажання передати людям красу та тепло. Вона стверджує, що це не просто захоплення, а справа життя.

Навчання в музичному коледжі та художній академії допомогло їй знайти свій голос. Згодом вона вступила до богословської семінарії на музичному відділенні. Там продовжує поєднувати наукові дисципліни зі своєю основною любов'ю — живописом, часто малюючи навіть на парах.

Анастасія відверто розповідає, що її стиль впливають деталі та християнське світобачення. Вона не любить карикатури, а хоче показувати найкращі риси людини. Її роботи відображають красу світу, де може бути й темрява, але головною є естетика та деталізація.

Особливий формат створення портретів вона розробила для фестивалів, наприклад Сакура-фесту. Люди з різних міст приходять, щоб отримати маленький спогад — ілюстровану листівку з портретом. Ціни та умови змінюються залежно від попиту, але мети залишаються ті самі.

Окрім співпраці з композиторами, у мистецтву планує великий концерт влітку. Восени буде представлена персональна виставка, де на картини зіграють театральну виставу. Це проєкт, де розкривається тема війни, віри та жінок, що дозволяє робити картини живими.

Для молодого художника з регіону це часто важкий шлях самостійного розвитку. На жаль, державної роботи часто немає, тому треба активно вести соцмережі та брати участь у ярмарках. Художниця намагається заробляти виключно на своєму мистецтві без другого підробітку.

Разом з чоловіком і підтримкою близьких вона робить кроки вперед, не маючи додаткових джерел доходу. Вона переконана, що треба творити кожен день, щоб не втратити відчуття кольору. Це шлях, який змінює життя до кращого і надихає інших.