OSINT-дослідник Якуб Яновський, який веде список Oryx, написав статтю, в якій він описує історію російських танків-черепах, а також висуває аргумент, що ці танки є тупиковою гілкою розвитку військової техніки. Деякі тези Якуба: - Традиційний захист танків концентрувався на фронтальній броні. При цьому інші частини танка, як правило, залишалися вразливими.

Це спонукало танкобудівників створювати нові типи захисту: пасивний (поліпшення броні, динамічний захист, додаткові структури на танку) або активний (системи попередження екіпажу про атаку, постановки димових завіс, глушилки сигналів, а також системи перехоплення боєприпасів). Відео дня - Системи активного захисту є більш технологічними, а отже й довгими в розробці та встановленні, ніж пасивний захист.

Фото до матеріалу: Танки-черепахи програли війну: як Росія пішла не туди і опинилася в технологічному глухому куті

У росіян була система активного захисту — "Афганіт", однак на практиці її встановлювали тільки на Т-14 "Армата", і в зоні бойових дій її не видно досі. Відповідно, росіяни перейшли до кустарного рішення — встановлення екранів-мангалів. Ці екрани були неефективні проти ПТРК Javelin, проте в деяких випадках допомагали проти гранат, які скидаються з дронів.

- У 2024 році, із затримкою допомоги від США, українці кардинально наростили застосування FPV-дронів. Зазнаючи значних втрат, росіяни почали розвивати два рішення для захисту. Першим були засоби РЕБ, які встановлювали на танки, однак українці відповіли розвитком власних систем зв'язку, а також з'явилися дрони з оптоволокном. Другим рішенням була подальша еволюція екранів-мангалів.

Мангали також почали комбінувати із засобами РЕБ і з протимінними тралами. Важливо Безглузда "кульбаба": чому новий танк РФ — ознака відчаю і ганьби її танкобудування - Отримані в результаті експериментів танки-черепахи отримали очевидну перевагу перед FPV-дронами: на знерухомлення часто йшло 10-15 одиниць, а на повне знищення — 30-50.

Однак ця перевага не була вирішальною: Україна нарощувала виробництво дронів до мільйонів на рік, і витрачати десятки з них на танк у підсумку виявлялося прийнятною ціною. - Своєю чергою, через перетворення на "черепахи" танки отримували багато недоліків: погану маневреність, навантаження на ходову частину, обмежений огляд, обмежені кути повороту вежі, неможливість встановлювати димові завіси та ускладнену евакуацію підбитих машин.

Подальший розвиток боєприпасів дронів ще більше знижує баланс між перевагами і недоліками мангалів. - Якуб вважає, що недоліки танків-черепах у підсумку є настільки критичними, що танк перестає виконувати ту роль на полі бою, яку виконував від самого початку — мобільної броньованої машини. Тому танки-черепахи не з'являться в арсеналі інших країн, а майбутні рішення явно лежатимуть у площині розвитку саме активного захисту.

- Як приклад хорошого активного захисту Якуб називає ізраїльську Trophy, що зарекомендувала себе в реальних боях. Однак він зазначає, що її боєзапас обмежений і явно недостатній для боїв в умовах використання мільйонів БпЛА щорічно, що можна спостерігати в Україні. Наразі в Ізраїлі тривають дискусії та роботи щодо створення нових установок активного захисту.

- Якуб відзначає розробки, що ведуться зараз (зокрема, української компанії DONS), які нагадують повністю автономні кулеметні турелі, і вважає, що активний захист майбутнього рухатиметься в цьому напрямку. Це представляє множинні виклики для танкобудування: встановлення додаткових сенсорів, комп'ютерів для наведення, джерела додаткової енергії для їхнього живлення, розвиток здатних до ідентифікації загроз програм. - Ймовірно, танкам майбутнього доведеться пожертвувати частиною фронтальної броні для того, щоб дозволити нести перераховані вище поліпшення.

Однак жодна система не може нести в собі захист від усіх загроз, і жертвувати частиною захисту від одних загроз на користь інших — природний процес. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор. Джерело Важливо