Театральна спільнота DSP представила у київському просторі Try Teatry нову імерсивну постановку «Стус і Алла. Засіяли. Різдвяний детектив». Режисер Алекс Боровенський знову звернувся до постаті поета-дисидента, цього разу зосередившись не на його творчості, а на особистому житті, дружбі та стосунках з коханою Аллою Горською.

Ця вистава намагається зняти з митців «золотий п'єдестал», показуючи їх звичайними людьми. Глядачі бачать Василя Стуса, який чекає на поїзд, та Аллу, що обирає між чоловіками, а не героїв, які лише пишуть вірші. Сюжет будується на легендах та плітках, розкриваючи трагічну розв'язку їхнього життя через реверсивний детектив, де треба зрозуміти, які дії призвели до репресій з боку радянської системи.

Фото до матеріалу: Театральна спільнота DSP представила імерсивний вертеп «Стус і Алла. Засіяли» у Києві

Особливістю постановки є повна залученість публіки до дійства. Актори не дотримуються «четвертої стіни»: глядачі можуть пити гарячий напій на вокзалі, грати у футбол черепами, слухати поезію в коридорах театру та навіть брати участь у імпровізаціях. Вистава проходить у всіх просторах Try Teatry, переміщуючи публіку синхронно з персонажами, що нагадує променада-театр.

Критики зазначають, що постановка балансує між шестидесятницьким паратеатром Єжи Гротовського та сучасним імерсивним феноменом. Хоча деякі сцени можуть здаватися сирими або балаганними через відсутність чіткого сценарію, саме ця щирість і відсутність штучності створюють унікальний досвід. Вистава не містить крамоли, а навпаки, органічно вкладається у п'єдестал нових класиків.

Фото до матеріалу: Театральна спільнота DSP представила імерсивний вертеп «Стус і Алла. Засіяли» у Києві

Для глядачів, готових до експериментів, це нагода ще раз переконатися, що для сучасних театральних митців немає недоторканих постатей. Вистава дозволяє відчути себе поруч із загиблими митцями, пережити їхні емоції та зрозуміти, що навіть у сучасному світі мистецтво залишається місцем, де можна сміливо глузувати зі святинь, як це робили давні скоморохи.