30 травня 2026 року українці відзначають одну з найважливіших Вселенських субот — Троїцьку поминальну батьківську. Цей день, що припадає на сорок дев'ятий день після Великодня та перед Святою Трійцею, є особливим часом для вшанування пам'яті померлих родичів та молитви за упокій їхніх душ.

Увечері п'ятниці, 29 травня, у храмах відбувається спеціальна служба парастас, після чого віряни служать панахиду за своїх померлих родичів. У саму суботу головним завданням стає відвідування церкви для участі в поминальній службі, подача записок з іменами покійних та встановлення свічок. Особливу силу, за вірою, має молитва саме цього дня.

Після богослужіння люди традиційно відвідують кладовища, щоб прибрати могили, принести живі квіти та запалити лампадки. У родинах готують поминальний обід, який, на відміну від веселих застіль, проходить у спокійній атмосфері. За столом згадують добрі вчинки померлих та разом моляться за їхні душі.

Народні традиції встановлюють чіткі заборони на цей день. Не радять сваритися, лихословити чи бажати комусь зла, адже негатив може повернутися сторицею. Також слід утриматися від гучних гулянь, співів та розваг, щоб не порушувати святковий настрій пам'яті. Важливо не відмовляти у допомозі чи милостині нужденним, оскільки це вважалося неповагою до предків.

Погода у Троїцьку суботу часто стає предметом народних прикмет. Тепла та сонячна погода віщує врожайне та спокійне літо, тоді як дощ обіцяє багато грибів та щедрий урожай. Якщо ж на Троїцький тиждень дерева рясно зеленіють, це символізує щасливий рік для родини. Вірили також, що сни напередодні Трійці можуть бути віщими.

Цей день завершує важливий церковний період, що розпочався з Вознесіння Господнього 21 травня. Після цього свята, яке символізує вознесіння Ісуса Христа, віряни вважають, що заморозки вже не загрожують, і можна сміливо висаджувати теплолюбні культури, уникаючи при цьому важкої фізичної праці на городі.