Серед покинутих машин та іржавого металу в околицях Прип'яті лежить об'єкт, який став легендою серед дослідників Зони відчуження. Це — «Кіготь смерті», гігантський металевий ківш, який використовувався для збору високорадіоактивного графіту та уламків палива безпосередньо після вибуху.

У квітні 1986 року рівні радіації були настільки високими, що виводили з ладу навіть роботів. Цей ківш був одним із небагатьох інструментів, що працювали безпосередньо в епіцентрі катастрофи, хоча намагалися його закопати, але техніку поспіхом залишили там, де вона є.

Фото до матеріалу: У Чорнобилі знайдено об'єкт, що випромінює смертельні дози радіації

Заміри дозиметрів поблизу ковша показують рівні, що у сотні разів перевищують природний фон. Рівень випромінювання всередині ковша може сягати 30-50 мікрозівертів на годину, що еквівалентно кільком рентгенівським знімкам за годину перебування поруч.

Хоча більшість короткоживучих ізотопів вже розпалися, цезій-137 має період напіврозпаду близько 30 років. Це означає, що «Кіготь смерті» залишатиметься джерелом сильного гамма-випромінювання ще не одне століття.

Навіть якщо ви маєте дозиметр, пам'ятайте: «Кіготь» випромінює не тільки гамма-промені, які фіксує прилад, а й бета-частинки. Вони не летять далеко, але якщо ви торкнетеся металу рукою або одягом, ви можете отримати серйозний радіаційний опік шкіри.

Природа продовжує дивувати нас своєю складністю: від «золотих яєць» до великих «років». Але історія чорнобильського ковша нагадує, наскільки тривалими можуть бути наслідки людських помилок.