31-ша українська антарктична експедиція вирушила у 2026 році, щоб фіксувати нові кліматичні антирекорди на південному краю світу. Полярники зафіксували швидке танення льодовиків, зростання кількості мігрантів серед пінгвінів та появу мікропластику в Південному Льодовитому океані. Ці дані є критичними для прогнозування майбутнього клімату та попередження людства про наближення екологічної катастрофи.

Експедиція базується на острові Галіндез, де льодовик Вузл Гілл за останні три роки осів ще на 30 сантиметрів порівняно з 2022 роком. Науковці спостерігають, як глобальне потепління змінює маршрути тварин: рекордна кількість пінгвінів змушена мігрувати сюди через нестачу їжі в звичних місцях, витісняючи місцеві види.

Унікальність місії полягає у зборі даних для глобальних кліматичних моделей, які можуть передбачати стихійні лиха за шість місяців до їх початку. Українські вчені працюють у тісній співпраці з міжнародними партнерами, використовуючи дані з супутників та наземних станцій для аналізу змін у полярних регіонах.

Особливу увагу приділяють впливу мікропластику на екосистему океану, який вже виявлено навіть у віддалених районах Антарктики. Зменшення популяції китів та пінгвінів свідчить про те, що природні цикли порушуються, а адаптація видів до нових умов стає все складнішою.

Головний виклик для української науки — збереження безперервності спостережень у умовах війни та міжнародної нестабільності. Зупинка досліджень навіть на короткий термін може призвести до втрати унікальних архівних даних, необхідних для розробки стратегій протидії глобальному потеплінню.

Науковці нагадують, що Антарктика є єдиним континентом, який поки що не зачепила жодна війна, але ризик змінюється через наявність під льодом великих запасів корисних копалин. Відповідальність за збереження Договору про Антарктику та екологічну безпеку покладається на світову спільноту.