Захисники, які вважаються зниклими безвісти або продовжують боронити країну, нагадують про те, що їхня відсутність відчувається щодня. Пам'ять про них, наголошують ініціатори, має жити не лише під час офіційних подій, а й у щоденних, видимих для кожного деталях.